Вартість скрапленого газу для населення України завдяки проведенню довгострокових торгів де-факто стала менша на 20—30 відсотків
Українці масово переходять на скраплений газ. За статистикою, споживання його в Україні останніми роками зростає в середньому на 20 відсотків щороку. Експерти пояснюють таку тенденцію дешевизною цього виду палива та здорожчанням інших, альтернативних видів енергоносіїв. Так, скраплений газ використовується для опалення будинків у селах та містах, де відсутнє централізоване теплопостачання, а також для приготування їжі. Враховуючи, що в деяких регіонах газифіковано менше половини всіх населених пунктів, проблема дорожнечі та дефіциту газу в балонах, із чим свого часу зіткнулися споживачі, набула гострого соціального забарвлення. Нещодавно, щоправда, ситуацію вдалося врегулювати — люди отримали якісний газ за доступною ціною. Так триватиме й надалі, якщо, звісно, процедура закупівлі газу залишатиметься прозорою.
Газ у балонах купують не багатії,а пенсіонери
«Наш споживач, тобто людина, що користується «балонним» газом, мешкає зазвичай у віддалених селах району, — каже заступник голови правління ПАТ «Львівгаз» Любомир Остапчук. — Переважно це або пенсіонери, або люди невисокого достатку, і для них вартість газу, яким вони обігрівають своє житло чи готують їжу, має дуже велике значення».
...Як відомо, з 2009 року ситуація на ринку скрапленого газу для населення зайшла у глухий кут. Виробники скрапленого газу — державні підприємства, що повинні забезпечувати населення дешевим видом палива в першу чергу, перестали виставляти на аукціони для населення об’єми, продаючи весь газ комерційним структурам за вищою ціною. У такий спосіб державні підприємства отримували надприбутки від реалізації цього газу та виводили їх зазвичай через механізми закупівель товарів і послуг за завищеними цінами. Натомість облгази і спеціалізовані підприємства (що, до речі, здійснюють доставку цього газу, на яких працюють понад 10 тисяч людей в Україні) опинилися без ресурсу газу для населення та майже рік отримували прямі збитки. «Унаслідок таких дій на адресу обладміністрацій, Мінпаливенерго, НАК «Нафтогаз України» почали масово надходити скарги від населення про нестачу скрапленого газу, цілі райони залишилися без палива», — розповідають працівники облгазів.
Щоб хоч якось вийти із ситуації, люди почали заправляти газ на автомобільних заправках нелегально. Адже такі дії суворо забороняє чинне законодавство через небезпеку, яку вони можуть становити. «Це ж не жарти: кожен балон — це, по суті, невелика бомба. Тиск усередині становить 6 атмосфер», — каже директор ДП «Пропан» Житомиргазу Роман Фещенко.
І якщо працівники сертифікованих підприємств приділяють велику увагу безпеці, зрештою, вміють це робити, то на автомобільних заправках просто немає змоги перевіряти герметичність балонів тощо. А майже всі вибухи балонів скрапленого газу в побутових умовах пов’язані з тим, що люди самостійно заправляли їх. «Трапляється, що іноді навіть перевірений балон починає «травити». Особливо часто це стається взимку, коли балон з холоду переносять у тепле приміщення і він нагрівається, — продовжує Р. Фещенко. — Тоді ми приїжджаємо до клієнта і міняємо обладнання. А як чинити, коли це робиться кустарним методом?».
Інша складова проблеми — ціна. Автомобільний газ істотно дорожчий за той, що використовують газопостачальні підприємства. Якщо, наприклад, станом на сьогодні в Україні балон можна заправити за 140—150 гривень, то на автомобільній заправці — за 240 гривень.
Міна вповільненої дії, куплена... втридорога
Проблему постачання скрапленого газу споживачам вдалося врегулювати. Перший крок зроблено в 2010 році, коли відпрацювали і реалізували механізм задоволення потреб населення в побутовому скрапленому газі через проведення спеціалізованих аукціонів. Результати отримали миттєво.
«У травні нинішнього року проведено перший аукціон із продажу скрапленого газу для споживачів, — розповідає заступник голови ВАТ «Дніпропетровськоблгаз» Дмитро Круподьоров. — Отже, вдалося зафіксувати ціну газу до кінця нинішнього року та отримати гарантію, що найближчим часом вона не зміниться». А самі постачальники отримали нагоду знизити ціну на свій товар. «Останнім часом вартість балону знизилась із 164 до 151 гривні», — каже Любомир Остапчук. У їхніх колег із «Житомиргазу» здешевлення вийшло ще істотніше — із 180 до 155 гривень.
«Стабільність постачань особливо важлива в період зростання комерційних цін та початку опалювального сезону, — додає Д. Круподьоров. — Оскільки сьогодні ми вступаємо в період опалювального сезону, будь-яка невизначеність може мати вкрай прикрі наслідки». Як розвиватиметься ситуація надалі, залежить від того, за якою схемою підприємства-виробники продаватимуть газ підприємствам, що обслуговують приватних споживачів. «Якщо й надалі збережеться прозора система із проведенням аукціонів, ціна залишатиметься стабільна, — вважає Д. Круподьоров. — Якщо ж виробничники знову вирішать пірнути в хаос, тоді, на жаль, можливий і песимістичніший варіант розвитку подій: люди замість 150 гривень не лише платитимуть удвічі більше, а й ризикуватимуть життям».
...До речі, стрибок вартості скрапленого газу, що його використовують на транспорті, нині подолано. Стрибків за психологічну лінію в «7 гривень», як сподіваються експерти, більше не буде. Середня вартість газу на ринку — 6,30—6,40 гривні. Це становить приблизно 60 відсотків від вартості літра бензину. У найближчій перспективі ціна збережеться. Проте якщо бензин подорожчає, то підвищиться і вартість газу. І навпаки. Адже якщо пропорція його вартості до ціни бензину перевищує 60 відсотків, строк окупності ГБО виходить надто великим, і водії відмовляються від переходу на екологічно чисте пальне.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
