Віталій Опришко: «Міжнародне економічне співробітництво — це запорука миру на Землі»

Профіль: декан юридичного факультету Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України, заслужений діяч науки і техніки України; є неодноразовим переможцем Всеукраїнського конкурсу «Юрист року». 

Наразі в Парламентському видавництві виходить його монографія «Міжнародне економічне право і процес», про яку Віталій Опришко (на знімку) на прохання редакції розповів читачам «Голосу України».

— Віталію Федоровичу, ваша монографія виходить у непростий для України час. У чому її актуальність для українців?

— Синхронна ратифікація Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їх країнами-членами — це один із досить серйозних кроків, які пов’язані не тільки з політичним співробітництвом нашої держави, а й з економічним. Як відомо, Україна є активним учасником міжнародного економічного співробітництва, тому на сьогодні сфера міжнародних економічних відносин є більш ніж актуальною для нашої держави. Адже вона співпрацює з багатьма державами світу, а також з міжнародними організаціями. Європейський Союз — це лише одна складова, із ким Україна налагоджує своє співробітництво.

— Ваше видання — це комплексна праця, чимала за своїм обсягом — 518 сторінок, що потребувала багато часу і значної уваги для досліджень у цій специфічній сфері міжнародних правових відносин, а ви — фахівець і в інших галузях права. Чому ви обрали саме поле міжнародного економічного права і процесу для висвітлення у монографії?

— Звичайно ж, це не якесь спонтанне рішення. Я досліджую ці проблеми уже тривалий час. Ще в 1995 році був виданий за моїм авторством перший в Україні підручник «Міжнародне економічне право». Він неодноразово перевидавався, а в 2006 році до підготовки цього підручника я долучив учених із Англії та Італії, і він вийшов двома мовами — українською та англійською. Тож ця тема є важливою і актуальною, тим більше що нині немає жодної держави в світі, яка вирішувала би свої економічні чи політичні проблеми, не співпрацюючи з іншими державами та міжнародними організаціями на засадах дотримання принципів та норм міжнародного права. Сподіваюся, ця монографія сприятиме практичній реалізації міжнародних економічних проблем, зокрема і нашій державі.

— Чим ваша наукова праця відрізняється від інших юридичних видань? Окрім актуальності, на чому ви робили акцент?

— Вона не може чимось відрізнятися від інших видань, адже такої монографії в Україні ще не було. Виходячи з цього, я, працюючи над нею, перш за все намагався зробити її доступною не лише для юристів, економістів, міжнародників, політологів та інших фахівців, а й широкого кола читачів з тим, щоб кожен, хто цікавиться цими проблемами, зміг дізнатися про них. Тим більше, що, наприклад, питання вступу України як асоційованого члена Європейського Союзу стало гострим не лише для політиків, а і для всього українського народу. Підтвердженням цього є не лише події на Майдані, а й наступні ситуації, властиві нашому сьогоденню.

— Розкажіть, будь-ласка, коротко — в чому суть вашої монографії? 

— Цілком зрозуміло: будь-який читач, якщо він хоче швидко з’ясувати хоча б у загальному розумінні сутність будь-якої роботи, то перш за все він звертається до  структури її змісту. У моїй роботі є глави і розділи, в яких досліджується питання поняття та предмета міжнародного економічного права, гармонізація законодавства країн із міжнародним економічним правом, джерела та принципи міжнародного економічного права, з’ясовуються роль та правовий статус держав і міжнародних організацій у здійсненні міжнародного економічного співробітництва, система, порядок та особливості укладання міжнародних економічних договорів. У роботі досліджуються міжнародні торговельне, валютно-фінансове, інвестиційне, транспортне право, регулювання промислового та сільськогосподарського співробітництва.

Предметом моєї авторської уваги є з’ясування сутності міжнародного економічного процесуального права, публічно-правових міжнародних економічних спорів та способів їх розв’язання, а також процесуальна діяльність міжнародних організацій, що здійснюють свої повноваження у сфері міжнародного економічного співробітництва.

— Ви зауважили, що в роботі розглядаються проблеми гармонізації законодавства країн, і зокрема України, з міжнародним правом. Справді, це наша болюча тема, яка зараз відчувається дуже гостро. Що б ви могли сказати про неї?

— Необхідно зазначити, що в умовах глобалізації та інтернаціоналізації світового господарства не можна вибудувати міцні стосунки з іншими державами та міжнародними організаціями, якщо наше національне законодавство або законодавство іншої країни не відповідає міжнародним принципам і нормам. Цілком зрозуміло, що будь-яке міжнародне співробітництво, зокрема й економічне, матиме більшу ефективність, якщо здійснюватиметься на гармонізованих нормах та принципах міжнародного права. Безперечно, вступ до міжнародних структур ми не можемо розглядати як реальну перспективу, якщо не приведемо наше законодавство у відповідність з їх правовою системою. Загальновідомо, що, наприклад, одним із критеріїв вступу до Європейського Союзу є наявність у країні, яка хоче це зробити, такого законодавства, яке найліпшим чином може інтегруватися до законодавства цього міжнародного утворення. У зв’язку з цим, наприклад, наша держава, реалізуючи угоду про партнерство та співробітництво між Україною і європейськими співтовариствами та їх державами-членами (1994 року), багато зробила щодо гармонізації нашого законодавства країни з цими суб’єктами міжнародного права.

Значна робота стосовно гармонізації законодавства країн, які утворились на тернах колишнього Радянського Союзу, проводиться Міжпарламентською асамблеєю СНД, котра розробляє модельні кодекси та закони, які широко використовуються у законотворчій практиці цих країн.

— У вас своя позиція з приводу розуміння міжнародного економічного процесуального права. І в чому її сутність?

— Міжнародне економічне процесуальне право я не звожу лише до діяльності, пов’язаної з урегулюванням міжнародних економічних спорів, зокрема, діяльності міжнародних судів та арбітражів. Міжнародне економічне процесуальне право регламентує і інші види діяльності — такі, як вступ держав до міжнародних організацій або виключення їх з їхнього складу, прийняття міжнародно-правових актів та їх реалізацію, формування інститутів органів міжнародних організацій та інші питання. Деякі вчені, з якими я дискутував під час написання роботи, стверджували: те, що не перебуває у полі діяльності міжнародного суду і арбітражу, не є процесом, а є процедурою. Але ж процедура і процес — це тотожні поняття. Тому я бачу міжнародне процесуальне право саме таким широким і комплексним.

— Безперечно, ваша монографія буде цікава для юристів, економістів, міжнародників та інших фахівців, а, враховуючи те, що вона написана науково-популярною мовою, і для студентів відповідних спеціальностей. А що цікавого для практиків?

— Що стосується практиків, то вони, як мені здається, будуть задоволені аналізом міжнародного економічного співробітництва (зокрема, й за участі України), узагальненням практики застосування міжнародно-правових актів, які діють у цій сфері, пізнанням теорії міжнародного економічного права та процесу, без чого неможлива успішна відповідна їх діяльність.

— Коли відволіктися від понятійно-категоріального апарату міжнародного економічного права, що у вашому розумінні є правильна економічна взаємодія держав?

— На мій погляд, міжнародне співробітництво у сфері економіки — це більше, ніж форма міжнародних відносин чи запорука розвитку світового господарства. Перш за все, це основа миру на землі. Взагалі, мені здається, що нині відсутня потреба переконувати когось у тому, що кожна держава світу, використовуючи свій політичний суверенітет і незалежність, відповідну соціально-економічну систему самостійно або об’єднуючись у міжнародні організації, а також беручи до уваги процеси глобалізації світової економіки, намагається прийняти такі рішення, які б відповідали інтересам насамперед людини, її соціальним та іншим потребам. Для цього і потрібно знати, у який спосіб нам краще організувати таке співробітництво, його міжнародні правові основи.

— Дякую за розмову.