Єврочемпіонати: історія
Чемпіонат Європи 2008 року став тринадцятим турніром для національних збірних європейських країн. Цього разу змагання проводилися спільно Австрією та Швейцарією. Фінальний турнір почався 7 червня і завершився 29 червня. Вдруге в історії європейських національних футбольних першостей господарями виступали дві країни. Нагадаємо, що вперше такий формат застосували на чемпіонаті Європи 2000 року. Організаторами тоді були Бельгія та Нідерланди.
А на альпійських теренах за традицією змагалися 16 команд. Зрозуміло, Австрія та Швейцарія автоматично кваліфікувались як країни-організатори. Інші 14 команд визначилися під час матчів кваліфікаційного раунду, котрий стартував у серпні 2006 року.
Збірна України виступала в групі В. На жаль, її результат успішним ніяк не назвеш — лише четверте місце. Очолював нашу команду Олег Блохін, від якого після успішно проведеного чемпіонату світу-2006 (вихід до 1/4 фіналу) чекали нових див. Але вони, як відомо, трапляються лише в казках.
Отже, пропонуємо результати групових матчів за участю жовто-синіх.
2006 рік. Україна — Грузія. 3:2. 6 вересня. Голи: Шевченко, 31, Ротань, 61, Русол, 78 — Арвеладзе, 37, Деметрадзе, 60. Україна: Шовковський, Несмачний, Русол, Тимощук, Ротань, Шелаєв, Гусєв, Ребров (Воронін, 57), Гусін (Єзерський, 46), Ткаченко (Воробей, 86), Шевченко.
Італія — Україна. 2:0. 7 жовтня. Голи: Оддо, 70 (п), Тоні, 79. Україна: Шовковський, Єзерський, Шершун, Русол, Несмачний, Тимощук, Шелаєв, Гусєв, Назаренко (Калиниченко, 60), Воробей (Мілевський, 73), Воронін.
Україна — Шотландія. 2:0. 11 жовтня. Голи: Кучер, 60, Шевченко, 90. Україна: Шовковський, Несмачний, Свідерський, Кучер, Русол, Тимощук, Шелаєв, Гусєв (Мілевський, 62), Калиниченко (Воробей, 77), Шевченко, Воронін (Шершун, 90).
2007 рік. Фарерські острови — Україна. 0:2. 24 березня. Голи: Єзерський, 20, Гусєв, 57. Україна: Шовковський, Несмачний, Тимощук (Шелаєв, 82), Єзерський, Русол, Гусєв (Воробей, 65), Воронін, Чигринський, Михалик, Калиниченко, Бєлік.
Україна — Литва. 1:0. 28 березня. Гол: Гусєв, 48. Україна: Шовковський, Єзерський, Русол, Кучер, Несмачний, Михалик (Шелаєв, 70), Тимощук, Гусєв (Воробей, 79), Калиниченко (Чигринський, 82), Шевченко, Воронін.
Франція — Україна. 2:0. 2 червня. Голи: Рібері, 57, Анелька, 71. Україна: Шовковський, Єзерський (Левченко, 78), Русол, Чигринський, Несмачний, Гусєв, Тимощук, Михалик, Калиниченко (Ротань, 64), Гай, Воронін (Воробей, 72).
Грузія — Україна. 1:1. 8 вересня. Голи: Сірадзе, 89 — Шелаєв, 9. Україна: Шовковський, Єзерський, Русол, Кучер, Тимощук, Ротань (Гай, 80), Назаренко, Гусєв, Шелаєв (Гладкий, 90), Шевченко, Воронін (Калиниченко, 72).
Україна — Італія. 1:2. 12 вересня. Голи: Шевченко, 71 — Ді Натале, 42, 78. Україна: Шовковський, Кучер, Єзерський, Русол, Шула, Гусєв (Мілевський, 89), Калиниченко (Воронін, 62), Тимощук, Гай, Назаренко (Гладкий, 70), Шевченко.
Шотландія — Україна. 3:1. 13 жовтня. Голи: Міллер, 4, Маккалох, 10, Макфадден, 68 — Шевченко, 24. Україна: Шовковський, Несмачний, Єзерський, Чигринський, Кучер, Гусєв (Ротань, 46), Тимощук (Шелаєв, 73), Гладкий, Воробей (Назаренко, 62), Шевченко, Воронін.
Україна — Фарерські острови. 5:0. 17 жовтня. Голи: Калиниченко, 40, 49, 64, Гусєв, 43, 45. Україна: П’ятов, Несмачний, Русол, Чигринський, Гай, Назаренко, Тимощук (Грицай, 69), Гусєв (Воробей, 62), Калиниченко, Гладкий (Мілевський, 46), Воронін.
Литва — Україна. 2:0. 17 листопада. Голи: Савенас, 41, Данілявічюс, 67. Україна: Шовковський (П’ятов, 44), Чигринський, Ващук, Шелаєв (Назаренко, 72), Єзерський, Гай, Тимощук, Гусєв, Ротань, Шевченко, Воронін (Мілевський, 69).
Україна — Франція. 2:2. 21 листопада. Голи: Воронін, 14, Шевченко, 46 — Анрі, 20, Гову, 34. Україна: П’ятов, Ващук, Грицай, Романчук (Єзерський, 81), Федоров, Тимощук, Гусєв (Мілевський, 90), Ротань, Гай, Шевченко, Воронін (Шелаєв, 85).
Як уже згадувалося, фінальний турнір Євро-2008 відбувався в двох країнах — Австрії та Швейцарії. Спершу учасники провели груповий цикл.
Група А. Португалія — 6 очок, Туреччина — 6, Швеція — 3, Чехія — 3.
Група В. Хорватія — 9, Німеччина — 6, Австрія — 1, Польща — 1.
Група С. Нідерланди — 9, Італія — 4, Румунія — 2, Франція — 1.
Група D. Іспанія — 9, Росія — 6, Швеція — 3, Греція — 0.
1/4 фіналу. Португалія — Німеччина. 2:3. Хорватія — Туреччина. 1:1 (пенальті — 1:3). Нідерланди — Росія. 1:3. Іспанія — Італія. 0:0 (пенальті — 4:2).
1/2 фіналу. Німеччина — Туреччина. 3:2. Росія — Іспанія. 0:3.
Фінальний матч. Німеччина — Іспанія. 0:1. Гол: Торрес, 33.
Німеччина: Леманн, Фрідріх, Мертезакер, Метцельдер, Лам (Янсен, 46), Фрінгс, Гітцльшпергер (Кураньї, 58), Баллак, Швайнштайгер, Подольский, Клозе (Гомес, 79). Тренер — Йоагім Льов.
Іспанія: Касільяс, Рамос, Марчена, Пуйоль, Капдевілья, Сенна, Іньєста, Гаві, Фабрегас (Габі Алонсо, 64), Сілва (Касорла, 66), Торрес (Гуїса, 78). Тренер — Луїс Арагонес.
Рефері — Роберто Розетті (Італія).
29 червня. Відень. Стадіон «Ернст Гаппель». 51 482 глядачі.
Німці з перших хвилин стали щільно й жорстко грати проти технічних іспанців. Так тривало хвилин п’ятнадцять. Надалі й за такої опіки піренейці почали створювати небезпечні моменти. Спочатку було кілька звичайних далеких передач на Фернандо Торреса, з якими до певного часу могли впоратися високі на зріст оборонці. Були й інші варіанти атаки. Скажімо, проходи лівим флангом Іньєсти по лівому фланзі й подачі. Саме в таких моментах уміння Торреса обирати позицію мало велике значення.
Як тільки іспанці зуміли налагодити контроль м’яча, у Німеччини зовсім перестало виходити що-небудь нормальне ані попереду, ані в обороні. Адже крім уміння кожного іспанського гравця віддати гарну передачу, практично всі вміли добре зіграти у відбиранні.
Саме основний форвард іспанської команди Фернандо Торрес (нині виступає за англійський «Челсі») вразив ворота бундестім після чудової передачі свого партнера, півоборонця «Барселони» Гаві. І той гол воістину став «золотим».
Отже, іспанці довели, що в них характер не гірше німецького. А крім цього — холодні голови в будь-якій ситуації та вміння просто грати в класний футбол. Якщо хтось вірив у життєву справедливість, то дуже радів тому, що збірна Іспанії стала чемпіоном Європи справді заслужено. І не даремно, бо тоді ми стали свідками початку іспанської чемпіонської ери. І через два роки в ПАР ця команда стала тріумфатором уже чемпіонату світу, завоювавши Золотий кубок ФІФА...
P. S. Ми завершуємо серію публікацій про попередні європейські чемпіонати. Але історія Євро триває. Естафету в цих змаганнях, як відомо, прийняли Україна та Польща. І ми віримо, що наступного року чемпіонат відбудеться на найвищому рівні. А ми зосередимось на висвітленні підготовки, найрізноманітніших подій, пов’язаних з Євро-2012.
Збірна Іспанії — чемпіон Європи-2008.
Талісмани турніру.
Фото з архіву «Голосу України».