У фермерів та орендарів Херсонщини останніми роками стало «модним» наймати для охорони полів і ферм легальних мисливців із сусідніх сел. Розраховують на те, що людина зі зброєю і злодіїв від чужої власності відлякуватиме, і з боку міліції претензій, неначебто, не буде — адже рушниця зареєстрована! Але доведеться засмутити роботодавців та охоронців: наявність зареєстрованої двостволки чи карабіна ще не означає, що зброю без зайвих формальностей можна використовувати для відлякування кримінального елемента.
— Наймання мисливців для догляду за фермами, полями й особливо баштанами під час дозрівання врожаю — розповсюджена в нас практика. Однак поля є в той же час і мисливськими угіддями, а присутність на них людини із зарядженою рушницею у весняну пору, коли відстріл дичини заборонено, не можна назвати законним. Адже єгері й лісничі не знають, що робить ця людина в угіддях: стереже посіви чи сидить у засідці на звіра. Щоб не провокувати конфлікти з ними, наймачу і власнику зброї варто звернутися до районного відділу внутрішніх справ за місцем проживання й одержати тимчасовий дозвіл для охорони об’єкта з вогнепальною гладкостовбурною зброєю. Докладний дозвіл видається, як правило, там, де зафіксовані випадки нападу диких вовків, лисиць і бродячих собак на домашню худобу. Охоронець може «за сумісництвом» і полювати на вовка, але тільки в тому випадку, якщо заздалегідь обзавівся дозволом на його відстріл від управління лісового та мисливського господарства, — розповідає начальник відділу дозвільної системи УМВС Херсонщини полковник Володимир Гриб. — Окремо варто зазначити, що в сторожці необхідно мати і металевий ящик, котрий замикається, для зберігання вогнепальної зброї, щоб уникнути його крадіжки або нещасного випадку.
Рейдові міліцейські групи в сезон спеціально об’їжджають поля й баштани, перевіряючи, яку саме зброю припасли охоронці, і чи законно вони нею користуються. Якщо «стовбур» зареєстрований, але тимчасового дозволу для його використання для охорони немає, наслідки для хазяїна можуть бути сумні: штраф у розмірі від 51 до 85 гривень, а також вилучення зброї — з відшкодуванням або навіть без відшкодування його вартості. У випадку якщо на полі із цієї зброї когось поранили, то відсутність тимчасового дозволу буде обтяжуючою обставиною — зі збільшення строку відбуття покарання.
До речі, якщо власник рушниці заряджає її сіллю замість дробу або куль (стародавня звичка сторожів, що збереглася ще з радянських часів), від адміністративної відповідальності він не звільняється. До того ж ще й зброю псує: після декількох пострілів сольовими зарядами на гладенькій внутрішній поверхні стовбура рушниці неодмінно з’являються великі плями іржі. А впоратися із цим типом корозії потім буде важко, навіть якщо не лінуватися чистити та змазувати рушницю.
Фотоетюд Сергія КОВАЛЬЧУКА.