• Із досьє «Голосу України»
Анатолій Петруня народився 9 травня 1965 р. у селі Нововікторівка Добровеличківського району Кіровоградської області. Закінчив юридичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка. Трудову діяльність розпочав у 1990 р. в органах прокуратури. З квітня минулого року — прокурор Закарпатської області. Класний чин державного радника юстиції 3-го класу. Заслужений юрист України. Виховує двох синів.
— Анатолію Леонідовичу, земля на Закарпатті спрадавна цінується дуже високо. Це аксіома. І щоб запобігти різного роду спекуляціям, вами прийнято рішення створити в кожній адміністративній одиниці області постійні робочі групи під орудою прокурорів, які перевіряють діяльність суб’єктів, що займаються землеустроєм і оцінками землі...
— Так, спекуляцій із землею, на жаль, уникнути важко. Тому й серед питань, з якими громадяни звертаються до прокуратури області, — переважають саме ті, які стосуються порушення прав якраз у цій сфері. І кількість таких скарг постійно зростає. 
Додам, що порушенням у сфері земельних відносин, зокрема, сприяє й те, що підприємці, котрі отримали ліцензії на виконання робіт із землеустрою, землеоціночних, топографо-геодезичних та картографічних, не дотримуються вимог чинного законодавства. А це призводить до незаконного відчуження земель державної та комунальної власності. Нині в області залишилося 64 ліцензіати-розробники технічної документації. Вони також досить часто порушують умови ліцензування, не подають звітність, вносять неправдиві дані в проекти землеустрою та не спрямовують їх на обов’язкову державну експертизу.
—  В області, як відомо, до відповідальності за земельні правопорушення притягнуто десятки посадових осіб, накладено чималі штрафи, повернуто державі солідні суми коштів. Але ж, кажучи мовою бюрократичною, негативна тенденція продовжує мати місце. І без роботи прокуратура не сидить?..
— Звичайно. Продовжуємо виявляти факти, коли посадовці місцевих рад, райдержадміністрацій, контролюючих органів замість того, щоби стояти на сторожі закону, підробляли документи з метою виведення земель із державної та комунальної власності.
Невизначеність меж земельних ділянок державної і комунальної власності надає можливість місцевим державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування приймати незаконні рішення про передачу іншим особам цих земель у власність, оренду або користування. Тільки за шість місяців поточного року ми попередили в області незаконне вилучення земель із державної і комунальної власності загальною площею 290 гектарів. Відшкодовано 908 тисяч гривень, у тому числі, 842 тисячі до бюджету.
— На ваш погляд, серед посадовців яких структур і якого рівня найбільший відсоток правопорушень?
— З порушених у цьому році прокуратурою Закарпатської області кримінальних справ сім — стосовно посадових осіб органів Держкомзему, 20 — відносно посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Крім того, за актами прокурорського реагування до відповідальності притягнуто 62 посадові особи, з яких 31 — з контролюючих органів, у тому числі: 24 — Державного агентства із земельних ресурсів, 2 — Державного агентства лісових ресурсів, 4 — Державної екологічної інспекції.
Найбільше зауважень виникає до головного управління Держкомзему в Закарпатській області, яке, на мій погляд, не забезпечує належної реалізації державної політики у сфері земельних відносин та ефективного контролю за їх використанням і охороною. Зокрема, відсутній дієвий контроль за діяльністю територіальних підрозділів земельних ресурсів.
Прикро констатувати, але внаслідок бездіяльності органів Держкомзему на сьогодні в області на місцевості розмежовано тільки один(!) відсоток земель державної та комунальної власності. У «діяльності» цього органу поширені факти незаконної видачі погоджень проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, державних актів на право власності на землю. Найчастіше саме працівники цієї установи підробляють документи та отримують хабарі, надсилають неякісні матеріали перевірок про дріб’язкові порушення. Крім того, не повною мірою управління Держкомзему використовує надані законодавством повноваження у сфері державної експертизи землевпорядної документації, що призводить до незаконного відчуження земель державної і комунальної власності. Отут прокуратурі є над чим працювати...
— Землі лісового й водного фондів, мисливські угіддя та полонини також щодалі стають привабливішими для рук загребущих...
— Можу запевнити: прокуратура пильно стежить і контролює сферу земельних відносин лісового фонду, який становить більше половини території краю!..
Тут слід посилити державний контроль з боку облуправління лісового та мисливського господарства.
Незважаючи на те, що протягом останніх п’яти років органи виконавчої влади вилучили 110 гектарів земель лісового фонду, профільним облуправлінням цього року до прокуратури області направлено тільки матеріали щодо порушення... в одному лише Рахівському районі.
— Суспільству, нашим читачам не менш цікаво, як на всі доводи прокуратури реагують суди?
— Відповім мовою цифр і фактів: на усунення порушень вимог земельного законодавства прокуратурою області протягом першого півріччя 2011 року до судів подано позовів на загальну суму 574 тисяч гривень. Суди за цей період задовольнили 38 позовів на суму 356 тисяч гривень, сума за рішеннями, що набрали законної сили, становить 2 мільйони 170 тисяч гривень.
Площа земель, що підлягають поверненню за позовами, які перебувають у провадженні суду, — становить 3 176, 862 гектара, а землі, що підлягають поверненню за рішеннями, які набрали законної сили, — 10,956 гектара, реально повернуто за рішеннями суду 937,117 гектара земель!.. Боротьба інколи точиться буквально за кожну сотку землі.
— Проблему хаотичної і не без порушення природоохоронного законодавства забудови територій навколо відомих санаторіїв — насамперед, у Свалявському й деяких інших багатих на мінеральні води районах — «Голос України» порушував неодноразово. Нинішнє керівництво області, хай і пізно, але також нарешті бере її під контроль. А як з точки зору прокуратури?..
— Звичайно, залишаються гостро проблемними питання забудови Голубинського і Шаянського родовищ мінеральних вод. І не тільки їх, а й багатьох інших, а їх на Закарпатті більше півсотні. Ми не допускаємо фактів забудови в межах охоронних зон. Так, ситуація в останні роки змінилася, немає вже навколо цих родовищ того галасу, який був раніше. Останні факти мали місце торік.
— Анатолію Леонідовичу, у чому, по-вашому, є об’єктивний підхід до придбання, купівлі, набуття в спадок землі як для сільськогосподарських, так й інших потреб, але щоб суспільство нарешті побачило: держава однаково справедливо дбає про інтереси всіх громадян і їхніх нащадків у цьому надто чутливому соціальному питанні?..
— Проблемні питання у сфері земельних правовідносин нині постали дуже гостро. Щоб їх вирішити, потрібен час, удосконалена законодавча база та активізація застосування всього спектра заходів прокурорського реагування. Звичайно, одних кроків, які вживає прокуратура, явно недостатньо. Ці явища потребують комплексного вирішення, в тому числі, з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.
Добре, що вже прийнято закон про кадастр, тепер потрібно провести інвентаризацію: треба чітко знати, що в Україні відбувається із землею. 
Вів інтерв’ю Василь НИТКА.
Фото надано прес-службою облпрокуратури.