Тут планують збудувати завод з переробки побутових відходів та фекальних стоків у рамках спільного проекту Словенії, США та України «Грінпауер». Майбутнє підприємство використовуватиме унікальну технологію — з органічних решток за допомогою глибокої хімічної обробки отримуватимуть бензин, керосин, дизельне пальне. Зважаючи на раціональність щодо охорони навколишнього середовища, проект увійшов до двадцятки кращих у світі. У переробці не буде застосовуватися процес спалювання для отримання різноманітних видів енергії. Завод поглинатиме все, окрім заліза, каменю та бетону. Підприємство буде здатне переробляти 80 тисяч тонн відходів на рік, а, враховуючи те, що в Комсомольську їх виробляється 120 тонн на рік, воно буде завантажено повністю, повідомляють у прес-службі міськради. Місцевій владі запропонували взяти участь у проекті за умови фінансування 50 на 50, з вигідними умовами довгострокового кредитування.
Щоправда, єдине насторожує в цій ситуації: попри гучні декларації ще жоден такий проект на Полтавщині так досі й не реалізовано. Варто нагадати, що і в самій Полтаві про будівництво сміттєпереробного заводу точаться розмови вже принаймні років десять. Лише за останню «п’ятирічку» в обласному центрі побували представники 15 зарубіжних фірм із пропозиціями стосовно переробки відходів та вкладення інвестицій у цю галузь. Приїздили навіть «далекі» японці. Але, на думку фахівців, найреальнішими для втілення були проекти німецької та австрійської фірм...
Однак «традиційне» звалище (чиновники називають його «полігоном твердих побутових відходів») поблизу села Макухівка Полтавського району продовжує працювати у «звичному режимі» і вже аж «тріщить» від перевантаження. Місцеві жителі потерпають не лише від смороду, а й від антисанітарії та різних болячок, які пов’язують із небезпечним сусідством. Свого часу вони не раз навіть перекривали дорогу сміттєвозам, але «полігон» діє як і діяв.
