Здавачі молока озброюються автоматами
Протистояння між виробниками сирого молока і переробниками не припиняється — господарства стверджують, що заводи мало платять за сировину. Ті, у свою чергу, переконують: виробники молока мають більш ніж достатню рентабельність.
Свій шлях збуту молока вирішило торувати товариство з додатковою відповідальністю»Терезине», що на Київщині. Там, неподалік від ферми, де утримується дійна череда, просто встановили чеські автомати — так звані молокобари — й реалізують свіже непастеризоване молоко. Пропонується продукт за доступною, як для столичного регіону, ціною — 7 гривень за літр.
Заступник директора з виробництва товариства Олександр Пазініч (на знімку) на попит не скаржиться. Каже, що у будні дні через один автомат купують по 150—180 літрів молока і 200—250 — у вихідні. Працюють вони вже близько двох місяців, тож випробування, можна вважати, пройшли успішно. Але значно більший попит на якісне молоко за прийнятною ціною, впевнені у господарстві, буде у містах. Тому мають намір такі автомати встановити у Білій Церкві та Києві, передусім у супермаркетах, де б молокобари були захищені від вуличних вандалів.
— Чи відомо, — цікавлюся, — де саме у столиці автомати реалізуватимуть молоко?
— Вже домовилися з «Сільпо», іншими великими магазинами, — каже Олександр Пазініч.
— А чи не боїтеся ви, що магазини ваше молоко в автоматах розбавлятимуть водою?
— А вони не зможуть. Сюди нічого не можна додати. Дивіться — там ферма, доїльний зал — через дорогу. Непастеризоване молоко охолоджується й надходить з доїльного залу в бочечки на 200 або 400 літрів (є автомати на 200 літрів, є — на 400). Там воно додатково охолоджується і тільки після цього бочка опломбовується й перевозиться до апарату. Людина взагалі не має ніякого контакту з молоком. Ні доярки, ні зоотехніки, ніхто. Все йде через доїльні апарати, потім — трубопровід, бочка. Звісно, насамперед робиться аналіз. На прикріпленому на молокобарі аркуші паперу споживач знайде інформацію про жирність, білок, густину...
— То ви просуваєте нову для України послугу?
— Так. Ви, напевне, бачили по телевізору, вже не один рік у Сполучених Штатах люди відмовляються пити пастеризоване молоко, тому що воно під час цього процесу втрачає багато поживних властивостей. Зовсім інше, ніж те, що йде від корови. У них давно вже практикуються подібні послуги. Звісно, такий чеський автомат коштує недешево. Натомість, ми виграємо під час реалізації молока. Навіть з Білої Церкви, яка звідси за два з половиною кілометри, покупці до нас щодня навідуються. А у суботу-неділю, коли з Києва їдуть кияни і повертаються назад — то вони до нас заїжджають, затарюються й прямують собі далі. Й місцеві приходять купувати — бо знають: якість. Хоча у селищі люди корів тримають, молоко на базарі продають. Розповідали, з нашого молока споживачі виготовляють певні види сирів, які з іншого, менш якісного, зробити не можна.
— Ви кредити братимете, щоб встановити двадцять-тридцять автоматів в торговельних мережах чи, може, самі супермаркети профінансують установку молокобарів?
— Навіщо кредити?! — аж обурився співрозмовник. — Хіба наше господарство схоже на одне із найбідніших в Україні?.. Вистачить і власних грошей, щоб придбати певну кількість автоматів.
— Цікаво, що ви робите з молоком, яке залишається в апараті? Бочечка 200-літрова, а молока купують по 150 літрів у день...
— Знаєте, майже не залишається. Ми, коли заливали перші рази, пробували, скільки візьмуть. Бачимо, десь 150 літрів. Тож стільки і ллємо, не більше. Коли переходитимемо на точки у супермаркетах — також вивчатимемо споживчі можливості і так само заливатимемо. Будь-який продукт, що виходить на ринок — він певний час вивчається. Не тільки менеджерами, а й споживачами. Коли сподобається, будуть пити — заливатимемо по 400 літрів.
— Найближчим часом з`являться у Києві... Це коли — найближчим часом?
— Уже є контракти з постачальниками, для нас виготовляються автомати.
— А ви не думали, що торговельні мережі зацікавляться й самі купуватимуть для себе такі автомати?
— Припустимо, магазин придбає автомат, де братиме молоко?
— У вас...
— У жодному разі. Бо коли супермаркет купуватиме у нас молоко, тоді ми не нестимемо відповідальності, що він зробить по дорозі до магазину. Розумієте, у чому справа? Ви ж щойно мені говорили, що наші умільці можуть зробити усе! Розбавлять на 30 процентів водою — нам це не потрібно. Навіщо своїм іміджем ризикувати?!
Тим Часом
Голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк (на знімку — випробовує молокобар) поінформував, що автомати планується встановити у великих містах, таких як Біла Церква та Бровари. Перший у Києві з’явиться біля будівлі облдержадміністрації.
«Для реклами, — прокоментував наміри співрозмовник, — це наш товаровиробник, заодно показуємо варіант реалізації продукції. Сьогодні сільгоспвиробники постачають молоко на заводи і отримують кошти десь через місяць. А у них є можливість доставляти якісний продукт, реалізовувати його людям і отримувати гроші за надоєне кожного дня.
Зрозуміло, апарати дорогі — десь 16 тисяч євро. Але товаровиробники йдуть на це — зараз закуповують велику партію, тому що це здешевлення продукту для споживача.
На жаль, ще є багато невихованих громадян, трапляються і вандали — будуть бити, кошти забиратимуть тощо. Біля кожного апарата охоронця не поставиш. Треба встановлювати в торгових місцях, там — де людно. Раніше автомати води стояли чи не на кожному розі. Як звечоріє — у хід йшли кулаки, щоб вода лилася...».
Фото автора.