Пересопниця дала життя Євангелію, тепер воно відродило і його

Звичайно, для реалізації такого грандіозного проекту потрібні кошти. Близько 10 мільйонів гривень було виділено з державного бюджету, 3 мільйони — з обласного, залучено також кошти меценатів, яким під час святкування ювілею (а його заплановано на 29 серпня) будуть вручені факсимільні копії Пересопницького Євангелія. Їх виготовили накладом у 450 примірників.

Реалізація проекту «Пересопниця», на думку керівника області, додасть ще один туристичний маршрут, який буде цікавим для любителів історії, української культури і побуту.

— Проект «Пересопниця» розбудовували у трьох напрямах. Перший — це інфраструктура села Пересопниця, — розповідає голова Рівненської ОДА Василь Берташ. — Є таке поняття, як «неперспективне село». Так ось, у Пересопниці лише одна багатодітна сім’я. Втілення проекту дає можливість цьому селу отримати зовсім інший статус — статус духовного центру. До села побудовані хороші дороги, вулиці освітлили, а зовсім недавно, 5 серпня, підвели природний газ, як іще до шести сусідніх сіл. Тобто змінилося обличчя Пересопниці, у нього з’явилося майбутнє. Місцеві мешканці можуть долучитися до розвитку туризму.

— Другий напрямок — це спорудження культурно-археологічного центру «Пересопниця», куди входять музей, кімнати для роботи постійно діючої археологічної експедиції (знайдені нею експонати поповнюватимуть експозицію музею). Археологи, науковці мають сорок гектарів території для досліджень. Тільки за час будівництва знайдено чимало унікальних артефактів. Це дві натільні іконки ХІІ століття, частину давньоруської булави ХІІ—ХІІІ століття та інші. На першому поверсі музею розміститься експозиція «Історія Пересопниці від найдавніших часів до середини ХІІІ століття», на другому — експозиція «Історія Першокниги», а також рукопис літературного перекладу Пересопницького Євангелія, — продовжує Василь Берташ. — Третій напрямок — відтворили княже місто Х—ХІІ століття. Адже саме тоді Пересопниця була могутнім княжим містом — тут далекого 1150 року тодішні князі укладали мир для Північної та Південної Русі.

Та головне, чим прославилася Пересопниця, що дала світу знамените Пересопницьке Євангеліє, на якому присягають Президенти України. Нинішній рік на державному рівні проголошено Роком Української Першокниги.

На гостини з нагоди ювілею Української Першокниги очікують багато гостей — і не лише з різних куточків України, а й з-за кордону. Скажімо, тільки у І Міжнародному фестивалі духовної музики «Блага вість Пересопниці» уже виявили бажання взяти участь шість європейських країн.

Організатори святкування кажуть, що ті, хто приїде на ювілей у Пересопницю, не прогадає. Бо на гостей чекає не лише офіційне відкриття нового пішохідного туристичного маршруту, церемонія відкриття центру у вигляді літературно-музичної композиції «Повернення Першокниги через 450 років», а й «занурення» в історію стародавньої Пересопниці. Адже тут розміститься табір професійних реконструкторів, які продемонструють повсякденне життя і побут мешканців княжого міста Пересопниця ХІІ—ХІІІ століття. Вони продемонструють також старовинну зброю, виставка якої розміститься у фортеці: лук, арбалет, відвідувачі самі зможуть випробувати на стрільбищах.

У старовинній садибі майстри старовинних ремесел даватимуть майстер-класи. Тут же гості матимуть змогу продегустувати страви, які готуватимуть в «історичній печі», яку за ескізами археологів відновили у «княжому граді». У рамках фестивалю поліської кухні «Кулінарна спадщина» можна буде скуштувати куліш, мацик та інші страви, які здавна готують на Поліссі. Це, звичайно, далеко не повний перелік ювілейних заходів.

Проект «Пересопниця» реалізували у рекордно короткі строки. І це тому, що роботи тут організували належним чином. Та й чимало місцевих підприємців виступили меценатами об’єкта, який претендує на те, щоб стати візитною карткою Рівненщини.

І ось, коли вже проект завершили, знайшлися політичні сили, які, не доклавши до нього жодних зусиль, не провівши у Пересопниці жодного суботника (хоча й, зважаючи на стислі терміни, будь-яка допомога тут була б не зайвою), намагаються здобути на цьому політичні дивіденди. Звісно, галасувати, пікетувати легше, ніж робити практичну справу, причому, для регіону, який хоче і намагається розвивати туризм, щоб створити нові робочі місця, мати додаткові надходження до бюджету. Окремі політичні сили в регіоні, які називають себе опозиційними, хотіли розіграти карту з освяченням культурно-археологічного комплексу «Пересопниця», поставивши умову, що об’єкт мають освячувати представники тільки певної релігійної конфесії. Це могло б спровокувати міжконфесійний конфлікт.

Однак голова Рівненської ОДА Василь Берташ, передбачивши такий розвиток подій, сказав, що якби представники релігійних конфесій могли б домовитися між собою і гуртом освятити новобудову, то таку можливість їм було б надано. А оскільки такої згуртованості немає, то і відкриття центру «Пересопниця» відбудеться без освячення.

Ситуація навколо святкування 450-річчя Пересопницького Євангелія нагадала ту, що була свого часу під час підготовки до святкування 350-річчя битви під Берестечком. Тоді, у 2001-му, до ювілею на «Козацьких могилах» (нині Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви» у селі Пляшева Радивилівського району) влада за підтримки меценатів навела порядок. Відтак у це святе для кожного українця місце потягнулися люди з усіх куточків України і, звичайно, політики, які сюди досі рідко навідувались. Щось схоже спостерігається із «другим життям» Пересопниці: один із сошкою, а семеро — з ложкою...

Рівне.