Столиця готова до опалювального сезону майже на 75 відсотків. Про це під час учорашньої прес-конференції повідомив заступник начальника головного управління житлового господарства КМДА Володимир Баженов. За його словами, підготовка йде за планом. Загалом до холодів потрібно отримати «паспорти готовності» від теплогенеруючих підприємств на 11 тисяч житлових будинків. Серед озвучених планів — проведення капітального ремонту на 428 системах центрального гарячого водопостачання та на 430 системах централізованого теплопостачання.
«Крім того, від теплогенеруючих підприємств ми отримали досить жорстку вимогу щодо безумовного виконання хімічної промивки обладнання житлових будинків. За підрахунками, для стандартного будинку це стане у 30—80 тисяч гривень. Ця робота нині — пріоритет. Починаючи з цього тижня головне управління у всіх районах столиці перевірятиме її виконання», — розповів В. Баженов.
Готуватися до майбутнього опалювального сезону столиця почала ще навесні. Тоді було розроблено плани, затверджено графіки. Сьогодні роботи — в розпалі. Комунальники випробовують мережі, а разом з цим і нерви городян.
— Головне управління енергетики, енергоефективності та енергозбереження КМДА постійно проводить моніторинг підготовки до опалювального сезону об’єктів теплопостачання та стану випробувань теплових мереж на щільність і міцність. Уже підготовлено 70 відсотків джерел теплопостачання, відремонтовано 73 відсотки котлів та проведено випробування майже 73 відсотків теплових мереж. Також цього року заплановано замінити 21 кілометр мереж. Але якщо після проведення випробувань виникають пошкодження — йде позаплановий капітальний ремонт, — каже Олена Малежик, перший заступник начальника ГУ енергетики, енергоефективності та енергозбереження КМДА.
Загалом на відновлення та реконструкцію об’єктів теплопостачання цього року планують витратити 132 мільйони гривень із міського бюджету та ще майже 300 мільйонів гривень за рахунок ПАТ «Київенерго». Чиновники переконують: цього року як ніколи столична влада намагається підготуватися до зими. Робиться буцімто все, щоб звести кількість можливих аварій та поривів до мінімуму. Хоча і зізнаються можновладці: спокійними можуть бути лише за ті ділянки, які відремонтували. Тому, мовляв, минути має не рік і не два, щоб кияни забули про аварії як про страшний сон. До слова, більш як половина теплових мереж столиці вже відпрацювала свій нормативний термін. Найпроблемнішими зонами Києва залишаються Деснянський і Святошинський райони.
— Випробуванням приділяється дуже велика увага, саме щоб унеможливити трагічні випадки. Мережі випробовують тиском, що на 20 відсотків перевищує робочий. Через це нині кияни й відчувають дискомфорт у зв’язку з відсутністю води. Унаслідок випробувань знаходимо слабкі ділянки. І цього року «Київенерго» прийняло рішення замінювати їх не локально, а проводити ремонт від однієї теплової камери до наступної, — каже О. Малежик.
Однак те, що для українців — звичне «планове випробування мереж», для більшості закордонних гостей — справжній культурний шок. До киянки Тетяни Євгеніївни саме в період «профілактики» приїхала подруга з Данії. «Довелося гріти воду в каструлях, а потім пояснювати, що насправді, не все так страшно у нас в Україні. Хоча, думаю, вона не повірила», — каже киянка.
До слова, обіцяють попрацювати чиновники і над системою обліку спожитої теплової енергії, але вже наступного року. Питання оснащення житлового фонду приладами обліку буде пріоритетним для управління житлового господарства у 2012-му. Поки що не більш як третина столичних будинків обладнано лічильниками тепла.
Мал. Миколи КАПУСТИ.
