Другий фестиваль «Верховинська яфина», що відбувся днями в селі Гукливому Воловецького району, зібрав багато гостей. І вони були приємно вражені справжнім дійством: цілющу ягоду, як парадну відданицю, урочисто привезли на свято квадроциклами, а до першого пам’ятника чорниці, відкритого торік, додали нову металеву ягідку. І з кожним роком збільшуватиметься її гроно на постаменті.
До речі, пам’ятник яфині (автор цього справжнього витвору мистецтва — уродженець краю відомий львівський скульптор Петро Штаєр) став другою туристичною цікавинкою підполонинного Гукливого поряд із єдиним в Україні мілітарі-готелем «Грін Гоф».
На честь чорниці, а по-верховинськи — яфини, вдячні мешканці Гукливого (назва якого походить від тутешнього слова «гук», що означає водоспад на гірських потоках) — села під самісіньким хребтом Боржавських полонин, де й ростуть ці чудодійні ягоди, вирішили встановити щорічне свято. Відкрив урочистості сільський голова Федір Бирак, тепло привітавши селян і численних гостей, туристів, зарубіжних мандрівників та побажавши їм гарного відпочинку. Відтак керівник Воловецької райдержадміністрації Василь Ковбаско відзначив, що верховинські гори багаті на цю цілющу ягоду. Вона не раз рятувала горян від голоду, безгрошів’я і служила їм за ліки. Саме тому місцеві жителі й мають її шанувати. На вході до сільського стадіону, де й вирували фестини, відвідувачів зустрічав плакат із написом: «Подаруємо Вам посмішку і сині губи». Перше справді подарували, а от друге — не зовсім, бо ягід, від яких синіють губи, було на святі зовсім малувато. Місцеві жінки скаржилися, мовляв, яфини вже закінчуються, цьогоріч вони дозріли скоро, тому вже й дорогі — 30 гривень за літр. Принагідно зазначимо, що тутешній люд у сезон збору яфини йде на полонини цілими сім’ями.
Чорниця дуже корисна недужим на цукровий діабет, слабкий зір, шлунок, кишечник, а ще має великий попит у вітчизняних і закордонних виробників йогуртів. Отже, постає питання до місцевої та районної влади: «А чому б такий надзвичайно цікавий фест не провести у пік збирання яфин, коли їх безліч й вони дешеві, значить, придбати цілющі ягоди зміг би кожен відвідувач?» Тепер же чорниці купували здебільшого заможні туристи. А ось чого було справді вдосталь і що мало шалений попит, то це цілюща екогорілка-яфинівка, яка за нинішньої космічної ціни на справжній алкоголь виявилася зовсім недорогою — півтора десятка гривень за півлітру. Частували гукливчани туристів та гостей і млинцями та гомбовцями із чорницями, яфиновим узваром, чаєм із листя цієї диво-ягоди, калачами-закручованцями, іншими смачними солодощами.
На щастя, цей день після довгих дощових тижнів видався сонячним і теплим. Від полудня й до темної ночі багатолюдну публіку веселили самодіяльні народні колективи та відомі гурти «Гудацька тайстра» й «АГА», які виконували веселу народну музику та легендарні хіти рок-н-ролу. Троїсті музики грали-вигравали так гарно, що люди зупинялися просто на сільській вулиці, щоби їх послухати та насолодитися народними мелодіями. Свято вдалося на славу.
Василь НИТКА,Віталій ПУМПИНЕЦЬ.
Воловецький район
Закарпатської області.
Фото Олександра Богданова.
