Проблема дитячого злодійства не афішується. Це й не дивно, адже батькам, чиї нащадки попалися на крадіжках, ніяково говорити на таку «сором’язливу» тему. Недостатньо вивчена проблема й психологами.

 

Натомість упродовж минулого року в державі стався сплеск дитячої злочинності, головною складовою якої є крадіжки. Порівняно з 2009 роком їхня кількість зросла майже вдвічі. 

Кожна третя дитина, викрита в злочинній діяльності, є учнем загальноосвітньої школи, а кожна десята — вихованцем ПТУ або технікуму чи коледжу. 

Принаймні такі дані наводять правоохоронці.  17-літньому Олександру та його молодшому тезці активний відпочинок у навчально-оздоровчому закладі на Вінниччині, схоже, був не до вподоби. Тож, змовившись, хлопці втекли звідти. А вже за декілька днів дружки скоїли аж дев’ять зухвалих пограбувань. Почали з незаконного привласнення велосипедів. Наїздившись досхочу, рушили на автовокзал. Там в одному з магазинів вони поцупили з каси гроші. Далі неповнолітні зловмисники настільки знахабніли, що посеред білого дня почали обкрадати людей. Працівники Немирівського райвідділу міліції затримали злодюжок на гарячому, коли ті намагалися вкотре пограбувати перехожих. Під час розмови з ними міліціонери поцікавилися: «Що спонукало вас на «подвиги»?» У відповідь почули: «Прагнемо свободи». У ході слідства з’ясувалося, що обидва хлопці не вперше тікають із домівок. І все, як вони стверджують, заради такої жаданої свободи.

На крадіжку зважився і 15-річний Ярослав із села Нагіряни, що в Заліщицькому районі на Тернопільщині. Підліток обікрав сусіда, та ще й тоді, коли в пенсіонера сталося велике горе — померла його старенька мати. Чоловік доручив хлопцю купити продукти для поминального столу. Ярослав погодився, але коли старий діставав зі схованки гроші, підгледів. Чоловік і не помітив, як спритник дістався потаємного місця і поцупив усі заощадження старого — майже 1700 гривень.

А найстрашніше, коли заради наживи діти зважуються на... вбивство. При цьому безжально розправляються з літніми людьми. Так, жертвою неповнолітніх на Тернопільщині стала 81-літня жінка. На тілі покійної судмедексперти нарахували вісім ножових поранень. А в будинку був безлад, ніби щось шукали. За кілька днів оперативники вийшли на 15-річного юнака. Він походив із незаможної родини та був ласий до чужого добра. Як установило слідство, пенсіонерка поплатилася життям за якихось 2750 гривень. Частину грошей малолітній розбійник витратив на купівлю мобільних телефонів, решту — сховав.

За словами психолога зі стажем Віталія Давиденка, кожен із нас, хоч раз у житті, мав сильне бажання привласнити чужу річ. Про такі проступки рідко розповідають навіть близьким людям. Подібні правопорушення загалом не мають наслідків і зазвичай не повторюються.

— Чого, на жаль, не скажеш про підлітків, які є безбатченками, виховуються у проблемних чи малозабезпечених сім’ях, — доповнює колегу психолог Марина Кравцова. — Межа між тим, що «можна», а що «ні», в таких дітей дещо стерта. «Важкі» підлітки постійно відчувають брак батьківського тепла або ж зовсім його не мають. Натомість розважаються алкоголем і курять непотріб. У такому стані й скоюють крадіжки.

Найчастіше малолітки йдуть на злочин і заради самоствердження, що знову ж таки свідчить про їхнє неблагополуччя. Правоохоронці й психологи підрахували: левову частку злочинів скоюють 14—17-річні неповнолітні, коли підлітки перебувають у так званому перехідному віці.

  • Kомпетентно

 

Ольга ОВЧАРЕНКО, психолог:

— Шановні батьки, коли ваші малі діти вперше цуплять у магазині якісь речі, не робіть із цього надто велику проблему. Я б радила, насамперед, заспокоїтися і в жодному разі не кричати на своїх чад. Удома поясніть сину чи доньці, що красти — дуже погано. А наступного разу діти навряд чи покладуть собі щось потайки до кишені. Й навіть якщо така спокуса в них і виникне, то у свідомості малечі сплинуть батьківські поради. Переконати дітей не цупити в магазині можна й в інший спосіб. Перебуваючи в супермаркеті, не стільки задовольняйте забаганки свого чада, скільки розповідайте їм, для чого потрібна та чи інша річ. Такі нескладні премудрості не лише зацікавлять дитину, а й відіб’ють у неї бажання взяти щось непомітно з прилавка. Складніше, коли в родині хтось із батьків має схильність до крадіжок. Таке «вподобання» може передатися і нащадкам. А коли в сім’ї стаються систематичні крадіжки, звичайною розмовою навряд чи допоможеш. У таких випадках знадобиться допомога психологів. Вони з’ясують причини, через які діти крадуть, і підкажуть батькам, як слід діяти. І про найскладніше. У 14—17 років діти, як правило, намагаються довести оточуючим, що вони вже дорослі. Тому не залишайте їх наодинці з їхніми проблемами. Більше спілкуйтеся з ними. Розкажіть їм про небезпеку злодійства. Запитуйте, що діти думають із цього приводу. Повірте, вже скоро вони самі зроблять вірні висновки та будуть вам вдячні за правильне й гідне виховання.

 

Вл. інф.

Мал. Миколи КАПУСТИ.