Відповідно до Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», населення територій, на яких стоять ядерні установки, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від діяльності цих ядерних об’єктів.

Одначе Конституційний Суд 20 травня 2010 року визнав неконституційними положення Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» в частині надання Кабінету Міністрів повноваження визначати розмір та порядок перерахування цих коштів. Водночас першого січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс, яким, зокрема, визначено новий перелік загальнодержавних податків і зборів. Проте до його переліку не включено збір на соціально-економічну компенсацію.

Поряд із цим держбюджетом на 2011 рік передбачено зарахування коштів збору до спеціального фонду державного бюджету та спрямування їх на субвенцію місцевим кошторисам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення.

Власне, законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження, підготовлений народним депутатом Миколою Мартиненком, враховує рішення КС, узгоджує положення Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» з новими положеннями Податкового та Бюджетного кодексів.

Водночас для комплексного врегулювання цього питання парламентарій підготував ще один законопроект — про внесення змін до Податкового кодексу. Відповідно до нього платниками збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення є експлуатуючі організації (оператори) ядерних установок та підприємства-замовники таких установок.

Ставка збору для експлуатуючої організації встановлюватиметься у розмірі одного відсотка від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється. А для підприємств-замовників — окремо для кожної установки або об’єкта (у відсотках до вартості його будівництва).

Крім того, переконаний парламентарій, закони сприятимуть соціально-економічному розвитку регіонів, у яких розміщені ядерні установки або об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення.