Проблему побутових відходів у Донецьку хочуть розв’язати, як у Швеції. Громадськість проти
Сесія Донецької міськради проголосувала за рішення про продаж земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації сміттєспалювального заводу у Пролетарському районі обласного центру. Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоенерджі Донецьк» придбає ділянку площею понад 93 тисячі квадратних метрів за ціною 4 мільйони 664 тисячі 950 гривень — із розрахунку 50 гривень за квадратний метр. Голосування депутатів відбувалося під «акомпанемент» мітингу противників будівництва. Раніше ініціативна група зібрала 10 тисяч підписів мешканців району, які виступають проти сміттєспалювального заводу.
Після протестів громадськості здійснили «передислокацію» майбутнього заводу
Дебати навколо підприємства точаться вже півтора року. Свого часу закладення каменю на місці майбутнього заводу відбулося в Кіровському районі міста. Були присутні керівники міста та шведської фірми «Еко-
Енерджі». Пишні врочистості, прес-конференція та святковий банкет переконували у серйозності намірів інвесторів. Тоді ж пролунала цифра: скандинавська компанія збирається спорудити такі заводи в десяти містах України. Але минуло вже півтора року, а наміри так і залишилися намірами. Будівництво жодного заводу досі не розпочато. Чому?
Ідея спорудження сміттєспалювального заводу в Донецьку не всім припала до душі. Різко проти виступили мешканці Кіровського району обласного центру, де спочатку виділили місце під майбутнє підприємство. Противники ідеї спалювати сміття в обласному центрі проводили пікети, збирали підписи та заручалися підтримкою екологів. Тоді міська влада провела «передислокацію» і заявила, що завод буде споруджено у Пролетарському районі. У міськраді заявляють, що іншого виходу немає: вільних місць для полігонів сміття не залишилося. «Обсяг вільного місця на цьому полігоні — на сім—десять років. Це за умови збереження старих обсягів сміття, без зростання. А зростання наявне», — коментує ситуацію начальник управління екологічної безпеки міськвиконкому Роман Кішкань. Новий завод не лише розв’яже проблему з побутовими відходами, а й використовуватиме енергію від спалювання. Це дасть змогу забезпечити теплом та гарячою водою найближчі мікрорайони.
За словами міського голови Олександра Лук’янченка, проект спорудження заводу мають завершити й затвердити в четвертому кварталі нинішнього року. «Донецьк — це наш перший проект, ще підписано меморандуми про взаєморозуміння з Києвом та Кривим Рогом, — розповів «Голосу України» представник компанії «Еко-
Енерджі» Віктор Агєєв. — Нині ми отримали позитивний висновок державної експертизи техніко-економічного обґрунтування. Тобто справа рухається. Щодо представників екологічних організацій, які протестують проти будівництва, то ми запропонували їм відвідати Швецію та подивитися на технологію і весь виробничий процес. Але екологи відмовилися».
За чисте повітря кожен бореться по-своєму
Донеччанин Віктор Вікулін у молодості серйозно займався вільною боротьбою — був членом національної збірної. Але тепер веде іншу боротьбу. Мій співрозмовник — один із активістів громадської організації «Ні — сміттєспалювальному заводу в Донецьку!».
«Мій будинок у селищі Чулковка буде найближчим до майбутнього заводу — за п’ятсот метрів, — розповідає Віктор. — Я хочу дихати свіжим повітрям». Активіст демонструє висновок експертної групи, створеної торік при міськраді після резонансних протестів громадськості. «Висновок екологів: такий завод нам не потрібен, тому що він не передбачає первинної обробки сміття, — продовжує донеччанин. — У нас зовсім інший склад, ніж в Європі, до баків звалюють усе: і лампочки, і батарейки. Усе це спалюватиметься заодно, виділятиметься діоксин та інші шкідливі речовини. Екологи кажуть, що викиди розповсюджуватимуться на 24 кілометри».
Віктор пояснює, чому представники громадськості відмовилися поїхати до Швеції за рахунок фірми «ЕкоЕнерджі»: «Що ми побачимо? Склад сміття зовсім інший, викиди в атмосферу не такі, як у нас». Активісти громадської організації стурбовані і тим, що отриманий від спалювання шлак передбачається вивозити на відвали місцевої збагачувальної фабрики. Це, на думку мешканців, не поліпшить екологічну ситуацію в районі. «Влада каже, що на сміттєспалювальному заводі буде створено додаткові робочі місця. Але під час зустрічі у виконкомі заступник міського голови обмовився, що після того, як завод вироблятиме енергію та подаватиме тепло, буде закрито шість газових котелень. А там хіба не люди працюють? До того ж, за розрахунками експертної групи, вартість вивезення сміття значно підвищиться — із 7 до 40 гривень. Це також ударить по кишені населення», — переконує Вікулін.
Представник компанії «ЕкоЕнерджі» відкидає звинувачення в недосконалості проекту. «На підприємстві буде використано ідентичну шведській технологію», — запевняє Віктор Агєєв. Він заперечує, що така технологія вже застаріла. «У Швеції функціонує приблизно 35 підприємств такого зразка, останнє було споруджено 2008 року. Загалом в Європі близько 500 сміттєспалювальних заводів. Заплановано спорудити десятки нових. Ця технологія є однією з діючих частин системи поводження з відходами».
У шведській компанії запевняють, що врахували особливості «донецького» сміття і той факт, що теплота горіння його трохи нижча, ніж у Швеції, — за рахунок більшої частки органічних відходів. Бізнесмени кажуть: печі та системи фільтрації буде споруджено під локальні умови, стічні води фільтруватимуться і загалом виробництво відповідатиме всім екологічним нормам.
Але противники будівництва заводу побоюються, що вітчизняний менталітет даватиметься взнаки навіть на найсучаснішому підприємстві. Хіба мало випадків, коли металургійні та коксохімічні заводи відключають на ніч роботу фільтрів, здійснюючи викиди неочищених відходів у повітря? У такий спосіб персонал (імовірно, за вказівкою власників) заощаджує на заміні дорогих фільтрів. Деякі екологічні організації пропонують замість сміттєспалювального заводу займатися сортуванням та переробкою відходів. Це дасть змогу зменшити обсяг сміття, яке накопичується на полігонах. У свою чергу міська влада вважає спорудження сміттєспалювального підприємства відносно дешевим розв’язанням великої проблеми.
Донецька область.
