Цілий десяток селянських родин на Херсонщині змушені «прописатися»... в дендропарку державного значення.
З весни до пізньої осені знаменитий дендропарк національного біосферного заповідника Асканія-Нова відвідують тисячі любителів живої природи. А от кілька десятків жителів однойменного селища влаштувалися тут на таких само постійних умовах, що й фазани, куріпки та павичі. З тією лише різницею, що в павичів громадянських паспортів з реєстрацією немає, а у двоногих сусідів — є!
Город посередині дендропарку
Феномен мешкання в дендропарку людей нарівні з 1031 видом екзотичних і рідкісних дерев і кущів пояснюється просто.
Сто з лишком років тому, коли заповідник тільки-но заклали, дендропарк був просто парком, на «окраїні» якого розташувалися будиночки селян, частково побудовані ще за життя засновника Асканії барона Фрідріха фон Фальц-Фейна.
Однак за СРСР зеленому диву надали статус охоронюваного об’єкта державного значення, і 26 сім’ям пообіцяли нове житло. Після розвалу Союзу незалежна Україна загрузла в економічних труднощах, і чиновникам було не до переселення. А в результаті таке життя помалу стало геть нестерпним і для заповідника, і для самих асканійців.
Щоб якось перебитися, мешканці «анклаву» розбили посередині дендропарку городи, завели домашню худобу. Город і клаптик землі під їхнім пасовищем уважається санітарною зоною, існування якої адміністрація заповідника щорічно змушена погоджувати з Міекології України. До того ж вісім корів з телятами періодично зриваються з прив’язі й радісно біжать до свіжої зелені в «забороненій зоні», безжалісно об’їдають рідкісні рослини. Там їх зустрічає охорона, і власники корівок щораз змушені викладати по 51 гривні штрафу за незаконний випас худоби.
У переселенні — відмовити!
— Будиночки в дендропарку є комунальною власністю громади, і родини, що займають цю нерухомість, не мають права приватизувати ні їх, ні присадибні ділянки. Реально в них мешкають душ двадцять, але зареєстровано майже вдвічі більше. Можна не сумніватися: тільки-но дійде до переселення, всі ці «мертві душі» з’являться і зажадають свої квадратні метри. Кілька квартир у селищних багатоповерхівках ми для них якось відшукали, але люди, яким їх запропонували, навідріз відмовилися від обміну — вони хочуть окреме житло з городами й можливістю тримати худобу, як звикли. Але будинок в Асканії-Нова нині коштує не менш як 15 тисяч доларів, і реалізація програми відселення, за найскромнішими підрахунками, стане в кілька мільйонів гривень. А таких грошей у нас немає: бюджет селища дотаційний, — ріже правду голова селищної ради Асканії-Нова Вадим Поліщук.
— У 2003 році ми зверталися до тодішнього керівництва Херсонської облдержадміністрації з проханням внести пункт про відселення будинків у дендропарку в державну цільову програму розвитку й реконструкції національного біосферного заповідника, — доповнює директор заповідника Асканія-Нова Віктор Гавриленко. — Однак проханням знехтували, а люди як і раніше залишаються її «заручниками». На 2012 рік знову проситимемо внести до обласного бюджету витрати на відселення, але гарантій виділення цих коштів керівництво Херсонської облради поки що дати не може.
Кому це вигідно
Виведені з терпіння жителі селища теж пишуть скарги — аж до Верховної Ради й адміністрації Президента України. Після виборів до органів місцевого самоврядування ситуацією в Асканії-Нова знову зацікавилися депутати Херсонської обласної ради. Та хоч скільки дискутуй, а все «впирається в гроші».
Зате мляве протистояння виявляється дуже зручним, коли місцевим «крутим» (сюди, до речі, входять і колишні високопоставлені працівники міліції Чаплинського району) треба звести рахунки з керівництвом заповідника за його боротьбу із браконьєрством або опір спробам побудувати в буферній зоні яку-небудь автозаправку або «наливайку», щоб помститися за принциповість ученим адресують відповідні обвинувачення в «порушенні прав користування майном», «самоправності», налаштовують жителів селища проти самого існування національного біосферногоя: мовляв, сьогодні в сусідів «городи відібрали», а завтра — у вас. І так нескінченно.
Фотоетюд Андрія КРИМСЬКОГО.
Херсонська область.
