Із досьє «Голосу України»

Лютиков Володимир Іванович народився 24 грудня 1954 року в Керчі. У 1984 році закінчив Донецький інститут радянської торгівлі. Економіст. З вересня 1992 року — директор Керченського НВП УТОС. З травня 2006 року — перший заступник голови Центрального правління Українського товариства сліпих, генеральний директор Керченського НВП УТОС «Крим-Пак».

Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим п’ятого скликання 2002—2006 років. З 2010 року — депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим шостого скликання.

Володимир Лютиков очолює Керченське навчально-виробниче підприємство УТОС «Крим-Пак». Один з основних напрямків цього унікального підприємства — втілення соціальної політики, що передбачає працевлаштування людей з обмеженими можливостями, розширення зайнятості інвалідів по зору на підприємстві, надання підтримки й забезпечення необхідного рівня соціального захисту особам з фізичними вадами. Завдяки управлінському таланту Володимира Лютикова Керченське НВП УТОС «Крим-Пак» динамічно розвивається, постійно обновляє парк устаткування, використовує передові технології, впроваджує інновації. Підприємство бере активну участь у відродженні православних храмів, є спонсором низки громадських організацій, навчальних закладів. Співробітники підприємства кажуть, що директор слів на вітер не кидає. Про це наша бесіда з Володимиром Лютиковим.

— Володимире Івановичу! Розкажіть про підприємство.

— Наше підприємство було створено в 1946 році. Артіль виготовляла ложки, виделки, металеві ґудзики, казанки. У наступні роки налагодили випуск машинки для підшивки паперів, кроненпробки, банки для фарби, кришок для консервування. Кількість працюючих тоді не перевищувала 100 осіб.

А сьогодні на підприємстві трудяться 535 працівників, у тому числі 389 інвалідів усіх категорій. Ми виготовляємо різні металеві вироби, упаковки, канцелярські товари, займаємося обробкою й покриттям металу, літографією. Але більшу частину обсягу виробництва займає кроненпробка. Цього року ми відзначатимемо 65-річчя компанії та 50 років виробництва кроненпробки.

— У своїй роботі ви опираєтеся на методи соціального підприємництва. У чому його суть?

— Я сам починав роботу на підприємстві ще 1972 року простим робітником — штампувальником металоштампувального цеху й пройшов шлях від робітника до директора, тому для свого колективу намагаюся створити максимально комфортні умови. На базі підприємства діє соціально-реабілітаційний пункт зі своїми їдальнею, здравпунктом, бібліотекою, спортивним і актовим залами, оплачуються лікарняні, пропонуємо безплатне медобслуговування, ми купуємо житло для інвалідів, путівки в санаторії та будинки відпочинку. Упевнений, що інвестуючи в соціальні програми підприємства, ми виховуємо відданих своїй справі співробітників, патріотів підприємства, які із задоволенням працюють на благо компанії.

— Підприємство активно експортує свою продукцію за кордон. Розкажіть про це докладніше.

— «Крим-Пак» — один з найбільших виробників кроненпробки в Україні та СНД. За останні роки ми зробили багатомільйонні інвестиції у виробництво, тому що усвідомлюємо, що необхідно постійно розбудовувати й вдосконалювати його технології. Ми активно освоюємо нові ринки збуту. На території Росії — це пивоварна компанія «Балтика», «Хайнекен», «Ефес» та ін. Працюємо з Азербайджаном, Молдовою. Нині боремося за право вийти на ринки Євросоюзу. Частка експорту в загальному обсязі реалізованої продукції становить близько 30 відсотків. Основна частка експорту припадає на лакодруковану продукцію, закупорювальні вироби та комплектуючі для канцелярських товарів.

— Ваші ділові партнери задоволені вашою продукцією. Хто вони?

— Такої виробничої бази з таким парком устаткування, як на нашому підприємстві, немає у жодного з наших конкурентів. Високотехнологічна виробнича база, постійні інвестиції у виробництво за останні кілька років дали нам можливість співпрацювати з такими найвідомішими українськими компаніями, як ЗАТ «Оболонь», «Крим», ВАТ «Львівська броварня», ВАТ ПБК «Славутич», ККЗ БН «Росинка», «Балтика» та ін. Щоб відповідати вимогам наших партнерів до якості продукції, ще 2001 року впровадили систему управління якістю ІSO 9001-2001. Крім того, на кроненпробки отримали сертифікат відповідності цієї продукції вимогам Держ-стандарту Російської Федерації. Цей сертифікат дійсний на всій території СНД.

— Сьогодні промисловості не обійтися без сучасних технологій і модернізації. Чи вдається вам впроваджувати новинки науково-технічної революції?

— Процес удосконалення має бути постійний. За останні роки придбали нові лінії лакування жерсті, які дають змогу забезпечити якість продукції на багато років, маємо дві лакодрукувальні лінії, лінії для виробництва кроненпробки. Для установки нового обладнання було побудовано цех площею близько 2000 квадратних метрів. Підприємство насамперед інвестує в якість продукції — це наш пріоритет, що дає змогу побудувати гарні відносини з партнерами. Ми досягли певного рубежу й треба рухатися далі. Для нас кожна перемога — це сьогоднішнє свято, а завтра потрібно прагнути інших свят і перемог.

— Ви є заступником голови Українського товариства сліпих. На вашу думку, сьогодні досить уваги приділяє держава проблемам працюючих інвалідів?

— Я не з чуток знаю про труднощі людей з обмеженими фізичними можливостями. Інвалідам по зору в силу об’єктивних причин складно влаштуватися на звичайні підприємства. Праця інвалідів по зору не затребувана на ринку праці, і головний соціальний захист для них — це наявність стабільної роботи. І ми вдячні державі, що в найважчі часи нас підтримали через Фонд соціального захисту інвалідів. Але це дуже відповідально — ми зобов’язані зберегти й створити нові робочі місця для інвалідів. Звичайно, завжди хочеться більшого, але допомогою держави потрібно грамотно розпорядитися.

— Чи вважаєте ви себе успішним керівником?

— Мій головний життєвий принцип — на годину раніше встати, на ложку менше з’їсти й бути на крок попереду. Його випробував на собі. Команда, з якою працюю, мене в цьому підтримує. А успішним керівник може бути лише на підприємстві, яке стабільно працює і розвивається, яке впевнено дивиться в майбутнє. Це моє завдання.

Розмову вів Георгій ВЕРВЕС.

Фото автора.