«... У нашому історичному містечку нині проживає 15 тисяч мешканців. Донедавна ми жили, працювали, мали роботу. Але після знищення всіх підприємств, які давали хоча б маленьку надію на майбутнє, — люди у розпачі: виживаємо лише за рахунок городів. А до того ж міська влада почала активно здавати землю в оренду під станції мобільного зв’язку. На сьогодні в місті вже зведено вісім таких станцій. На черзі — спорудження ще двох...», — пишуть путивляни.

Причому люди наголошують, що вони не знали про започаткування нового проекту. Розпочалася історія у серпні позаминулого року на сесії Путивльської міськради, що прийняла рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яку передбачали передати в оренду шляхом проведення аукціону для будівництва базової станції мобільного зв’язку по вулиці Горького, 4 а. Але не було на це згоди путивлян, вони надсилають до міськради два протестні звернення проти будівництва «вишки». Однак рішення про розробку проекту на будівництво мобільної станції було прийняте. Обурені представники громади розіслали звернення до всіх владних і правоохоронних структур міста, району, а також до Сумської облдержадміністрації, обласної прокуратури. «Але нас ніде так і не почули...», — скаржаться автори листа. Нарешті, второпавши, що спасіння потопаючих — справа рук самих потопаючих, мешканці прилеглої території вдаються до акцій протесту: блокують будівельникам доступ до об’єкта.

...Майже три місяці путивляни, захищаючи свої права на життя і здоров’я, виставляли пікети і блокували будівництво станції мобільного зв’язку. Їхній протест підтримали депутат Сумської обласної ради В. Волков, кілька депутатів Путивльської міськради. 

Спочатку не спрацювало. Навіть заява про скасування сесією міськради дозволу на будівництво станції, під якою поставили підписи більше ста десяти чоловік, що проживають в зоні майбутньої «вишки». Однак не виключаю, що хвиля протестів змусила їх звернутися до керівництва Північного територіального управління приватного акціонерного товариства «МТС-Україна» з вимогою «...негайно звільнити земельну ділянку державної власності по вул. Горького, 4 а від металоконструкцій, завезених для монтажу базової станції мобільного зв’язку». Заради об’єктивності зазначу, що загалом путивльські можновладці відправили за означеною вище адресою ще три епістолярні твори. Однак автору цих рядків бодай жодної відповіді не показали.

«Тоді ми звернулися з позовом до суду», — сказав Олександр Воронін. Ось лише один витяг з листа за підписом першого заступника міського голови Путивля С. Гурєєва, адресованого дружині позивача. «...З перших днів цього протистояння посадові особи виконавчого комітету міської ради... виявили свою стурбованість ситуацією та вживали всіх заходів у межах своєї компетенції та чинного законодавства для її врегулювання...». У рамках цієї стурбованості путивльські навіть «... еодноразово виходили на місце будівництва, проводили робочі зустрічі за участю громадян та представників забудовника. На жаль, досягти компромісу між забудовником — з одного боку — та міською радою і представниками громади міста — з другого — не вдалося...».

Отак та сама влада спочатку, за здорово живеш, віддає в оренду землю, а потім... Один із суддів Путивльського райсуду, а потім і суддівський тріумвірат із Сумського апеляційного суду винесли рішення на користь забудовника.

Утім путивляни й не думають здаватись. Нині вони підготували скаргу до Вищого адміністративного суду та обіцяють перекрити трасу Суми—Глухів.

Сумська область.