Запровадити цивілізований ринок землі

Розробники документа переконують: він дасть можливість організувати прозорий ринок земельних ділянок державної, комунальної та приватної власності, законодавчо врегулювати питання щодо порядку проведення земельних торгів, а також поліпшити інвестиційний клімат в країні. Крім того, зможе запобігти численним корупційним проявам, бо встановлює єдині, чіткі, прозорі правила та обмеження щодо продажу земельних ділянок.

«Нині основна увага громадськості приділяється зняттю мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Проте, — повідомив перший заступник голови Держземагентства Артем Кадомський, — реформа цим не обмежується. У законопроекті передбачено також порядок проведення аукціонів для продажу земель несільгосппризначення в межах населених пунктів».

Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування — розпорядники земельних ділянок державної та комунальної власності, керуючись законами «Про місцеве самоврядування» та «Про місцеві державні адміністрації», власними нормативно-правовими документами встановлюють автономні правила проведення земельних торгів. Існують також відмінності у способах формування стартової ціни, критеріях визначення переможців, ролі спеціалізованих організацій. Це дає можливість визнати земельні торги недійсними.

Тим часом проект містить низку положень, які законодавчо врегулюють порядок проведення торгів, що дасть можливість прозоро і ефективно реалізувати земельні ділянки за їх реальну ринкову вартість, упевнені розробники.

Водночас документ передбачає низку новацій. Якщо нині, відповідно до Земельного кодексу, сільгосппідприємствам, установам та організаціям (крім державних і комунальних) землі сільськогосподарського призначення можуть належати на праві власності, то проект передбачає таку належність лише на правах користування. Знов-таки, якщо раніше приватні несільськогосподарські підприємства могли набувати землі сільськогосподарського та іншого призначення для ведення підсобного господарства у власність або оренду, то з ухваленням законопроекту вони матимуть право лише на оренду.

Утім Артем Кадомський переконує: ризиків для монополізації земель немає. Мало того, упевнений він, кожна з норм, зокрема, і щодо спеціальної освіти, покликана не допустити цього.

Чого у проекті більше  — плюсів чи мінусів — буде предметом детальної розмови фахівців, парламентаріїв, експертів. Очевидним є той факт, що такі реформи не можна проводити похапцем. До неї треба бути готовим і психологічно, й економічно. Тим більше, що ми вже мали негативний досвід під час розпаювання земель. Коли система, яка зазвичай виводить із кризи не лише село, а й державу, в українських реаліях перетворилася на майже цілковиту деградацію аграрної галузі. Закон має запровадити цивілізований ринок. Лише за цієї умови земля отримає ефективного власника, а село — інвестиції. 

Корисним для нас міг би стати досвід Грузії, яка успішно провела земельну реформу. За словами міжнародного експерта Давида Егіашвілі, для досягнення позитивного результату необхідно дотримуватися кількох загальних принципів. По-перше, земля та розташоване на ній майно — це неподільне ціле, яке перебуває у власності однієї особи. По-друге, земля розглядається як товар і продається відповідними державними органами. Безкоштовна передача поряд із зростанням корупції, переконаний експерт, створює нерівні та несправедливі умови та викликає дисбаланс на ринку нерухомості та будівельному бізнесі. По-третє, гарантований захист прав власності, що вимагає існування єдиного реєстру землі та нерухомості. В ньому мають бути відображені землі сільгосп- і несільгосппризначення, розташовані на них будинки, споруди тощо. Саме на основі цих принципів і було створено законодавчу базу Грузії.