Учора «Київводоканал» пікетували активісти молодіжного руху Києва, які пригадали комунальникам не тільки затхлий запах води із кранів, а й труби, що періодично рвуться, і непрацюючі бювети (на знімку).
Майже два тижні кияни обривали телефони комунальних служб, скаржачись на затхлий запах води із кранів. Вода тхнула чи то цвіллю, чи то гнилизною й набула невластивого для себе відтінку. «Київводоканал» сторонній запах усунув, замінивши його на більш звичний для носів городян... хлорний.
«Почала набирати ванну, як у ніс ударив різкий запах хлорки, — обурюється столична жителька Олена. — До цього з крана тхнуло гнилою рибою. Складалося таке відчуття, що в Десну кинули шланг і запустили воду в наш водогін без усяких фільтрів».
У самому «Київводоканалі» й не приховують: щоб знезаразити воду, справді довелося збільшити дозу реагентів і навіть застосувати озон.
— На липень-серпень випадає пік цвітіння водоростей у водозаборах річок, а причиною запаху в питній воді є продукт життєдіяльності синьо-зелених водоростей — геосмін. Така ситуація повторюється рік у рік, тому на цей період ми посилюємо режим очищення та знезаражування води на столичних водогінних станціях, — пояснили нам у прес-службі підприємства.
До речі, там перекоанні: «цвітінню» водойм сприяє використання фосфатовмісних побутових мийних засобів, оскільки кожен грам фосфатних сполук спричиняє зростання від 5 до 10 кг синьо-зелених водоростей. «Це стає причиною смерті всього живого у воді й погіршення екологічного стану джерел водопостачання міста. Компанія закликає обмежити використання фосфатовмісних мийних засобів на побутовому рівні», — зазначають у «Київводоканалі» і визнають: повністю усунути запах не вдається, для цього потрібні додаткові фільтри, які коштують чималих грошей.
Зазвичай, для цих цілей використовуються вугільні фільтри, якщо таких споруд нема, то воду обробляють пилоподібним активованим вугіллям. Такий досвід багатьох країн світу, в нас немає ні того, ні іншого.
Тому «Київводоканал» ініціював звернення до глави КМДА Олександра Попова з проханням підкоригувати міський бюджет і виділити гроші для цих потреб.
Так, на придбання й проектування подібних споруд загалом потрібно 48 мільйонів гривень. А місячний запас пилоподібного активованого вугілля для Дніпровської і Деснянської водопровідних станцій потягне на 900 тисяч.
Коли виділять гроші, та чи виділять їх взагалі, поки що невідомо. Тож киянам і надалі доведеться час від часу вмиватися водою з душком.
Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
