Ненадійність сільськогосподарського бізнесу зайвий раз підтвердила погода. І хоча зернові цього сезону, як для Львівщини, вродили непогано, вивести в поле комбайн протягом останнього тижня у більшості господарств не було можливості. Техніка просто «потонула» б у грязюці, поскаржився в. о. голови Львівської ОДА Іван Стефанишин. Нікого переконувати не треба, аграрії самі розуміють, що потрібно рятувати урожай, однак погода кардинально змінює їхні плани. Якщо дощі протримаються бодай ще декілька днів, то аграріям Львівщини доведеться підраховувати збитки.
Попри негоду хлібороби області все-таки встигли зібрати майже половину вирощеного. Зернові та зернобобові зібрано з 94 тисяч гектарів. Середня врожайність 34,1 ц/га. Майже повністю скошено озимий ячмінь, який дав по 40,4 центнера з гектара. Завершується й збір озимого ріпаку — з 83 відсотків засіяних ним площ в середньому брали 22,5 центнера з гектара.
Ще одна проблема, яка дошкуляє аграріям Львівщини — технічна. Річ у тім, що всього в області є 2250 комбайнів, однак здебільшого це або машини, які залишились від колгоспів, або ж вживані імпортні — російського, німецького і навіть фінського виробництва. 70 відсотків таких комбайнів варто було б замінити — надто древній у них вік, однак — немає чим, вірніше — за що. Новенький імпортний комбайн тутешнім селянам, здебільшого, не по кишені, зернозбиральних машин українського виробництва фактично немає. Точніше, за словами Івана Стефанишина, їх виробництво намагаються налагодити у Херсоні. Однак до цих жнив на Галичину комбайни так і не доїхали. Тож аграрії, якщо й купують техніку, мусять задовольнятись секонд-хендом, який відпрацював чимало років на ланах Європейського Союзу. На один комбайн на Львівщині припадає 112 гектарів площ — у принципі непоганий показник, який дає змогу раціонально використовувати техніку. Однак те, що добре загалом, не так райдужно виглядає в конкретних районах. В одних із технікою все гаразд, є навіть її надлишок, в інших, навпаки, не вистачає. Тож зараз чиновникам спільно з аграріями доводиться вирішувати, як краще використати кожен комбайн — їх по можливості перекидають з одного району в інший — допомогти сусідам.