Головком ветеранського руху

Відважний танкіст-фронтовик, визначний радянський воєначальник післявоєнного часу, державний і громадський діяч Радянської та пострадянської України — такий життєвий шлях цієї непересічної Людини, що присвятила всю себе служінню народу й Батьківщині.

Більш як півстоліття, а точніше 53 роки, прослужив Іван Олександрович Герасимов у Радянських Збройних Силах, пройшовши шлях від курсанта до генерала армії, командувача Київського військового округу, а потім Головнокомандувача військ Південно-Західного напрямку.

Близько 17 років (з 1991 по 2008 рр.) І. О. Герасимов очолював наймасовішу в Україні Організацію ветеранів України, яка нині об’єднує у своєму складі понад 10 млн. ветеранів війни, праці й військової служби.

Народився Іван Олександрович Герасимов 8 серпня 1921 року в селі Пестровка Стерлитамакського району Башкирської АРСР у селянській родині. З 1938 р. — у Радянській армії. Після закінчення Ульяновського бронетанкового училища командував танковим взводом.

З перших днів Великої Вітчизняної війни рота старшого лейтенанта Герасимова разом із прикордонниками стійко відбивала натиск фашистських загарбників, які вторглися на радянську землю.

У роки війни Герасимов пройшов бойовий шлях від командира роти до начальника штабу окремої танкової бригади. Командуючи танковими підрозділами й частинами, брав безпосередню участь у визволенні від німецько-фашистських загарбників столиці України міста Києва, а також міст Коростишева, Житомира, Івано-Франківська, Львова, інших населених пунктів України.

Війну він закінчив начальником штабу окремої танкової бригади, котра в серпні 1945 р. брала участь у боях з японськими мілітаристами на Далекому Сході. У післявоєнні роки І. О. Герасимов успішно продовжує службу кадрового офіцера, командуючи танковим полком, моторизованою і танковими дивізіями, потім призначається командувачем танкової армії, а незабаром — командувачем Північної групи військ (ПНР).

У 1955 р. І. О. Герасимов із відзнакою закінчує Військову академію бронетанкових і механізованих військ, а в 1966 р. також з відзнакою і золотою медаллю — Академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.

Організація ветеранів України пишається тим, що серед блискучих імен воєначальників, які в різні роки командували Київським військовим округом, гідне місце посідає ім’я генерала Герасимова Івана Олександровича.

Під час командування Київським військовим округом, з 1975 по 1984 роки, найбільш повно розкрився його талант визначного воєначальника. Саме в ці роки Червонопрапорний Київський військовий округ прославився багатьма починаннями, спрямованими на зміцнення обороноздатності Радянської держави. На території округу проводилися великі навчання і маневри, випробування нової бойової техніки та зброї. Саме в цей період Червонопрапорний Київський військовий округ неодноразово відзначався в числі передових серед оперативних військових формувань у Радянських Збройних Силах.

На завершальному етапі кадрової військової служби Іван Олександрович Герасимов призначається Головнокомандувачем Південно-Західного напрямку зі ставкою в м. Кишиневі, що його він очолював більш як чотири роки (з 1984 по 1989 р.).

У 1986 р. генерал армії Герасимов командував оперативною групою Міністерства оборони Радянського Союзу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За виявлені при цьому вміле керівництво військами, мужність і самовідданість він був нагороджений орденом Леніна.

У ці роки І. О. Герасимов бере активну участь у громадському й політичному житті країни: обирається депутатом Верховної Ради СРСР VІІІ—XІ скликань, делегатом партійних з’їздів, багато років був членом Політбюро ЦК КПУ.

У наступні роки Іван Олександрович обирався народним депутатом України ІV—VІ скликань і, як найстарший народний депутат, відкривав першу сесію новообраної Верховної Ради України VІ скликання.

Винятково плідним був останній етап трудового життя Івана Олександровича Герасимова, пов’язаний з його найактивнішою участю у ветеранському русі.

На установчій конференції, що відбулася 28 березня 1987 р., 

І. О. Герасимов обирається членом Республіканської Ради ветеранів війни й праці, а 19 листопада 1991 р. на організаційному пленумі Ради, що відбувся по завершенні Першого з’їзду Організації ветеранів України, — головою Ради Організації ветеранів України, яку беззмінно очолював до 4 червня 2008 року, дня своєї кончини. Закриваючи перший ветеранський з’їзд, новообраний голова Ради Організації ветеранів України, генерал армії І. О. Герасимов зазначив: «...Нашому поколінню випало ще одне архіважливе завдання — всіляко надійно захищати соціальні потреби ветеранів». Цього кредо Іван Олександрович дотримувався усі свої роки, будучи, за загальним визнанням, «Головкомом ветеранського руху».

Маючи за плечима бойовий, військовий і багатий життєвий досвід, у тому числі досвід громадської і політичної роботи, І. О. Герасимов зробив дуже багато для того, щоб Організація ветеранів України, яка зародилася в 1987 році за велінням ветеранів, перетворилася на найчисленнішу, авторитетну структуру ветеранського руху в нашій країні.

П’ять з’їздів Організації ветеранів України були проведені під керівництвом Івана Олександровича Герасимова. Це були п’ять важливих етапів поступального руху в розвитку найчисленнішої і найвпливовішої ветеранської організації.

Раді Організації ветеранів під керівництвом І. О. Герасимова, яка працювала в складі фракції Компартії України у Верховній Раді України та парламентського Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів, удалося добитися законодавчого увічнення пам’яті про Велику Вітчизняну війну. За його безпосередньої участі було підготовлено, а потім ухвалено Верховною Радою й підписано Президентом України Закон «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». З ініціативи ветеранської громадськості 23 лютого 1999 р. в Україні указом Президента було встановлено День захисника Вітчизни, який відтоді щорічно відзначається як державне свято. Без перебільшення можна сказати, що це була особиста заслуга Івана Олександровича. Водночас було завершено видання історико-меморіального серіалу «Книга Пам’яті України». Підсумком гігантської розшукової роботи ветеранських організацій стало створення картотеки обліково-архівних даних про 5 млн. громадян України — ветеранів.

На третьому з’їзді Організації ветеранів було підтримано ініціативу Комітету ветеранів війни про створення Центру захисту правди про історію Великої Вітчизняної війни, який очолив доктор історичних наук І. С. Хмель. Нині його справу продовжує ветеран-фронтовик, доктор історичних наук, професор Юрій Володимирович Шиловцев.

З ініціативи І. О. Герасимова були встановлені державні свята: День партизанської слави (22 вересня) і День ветерана (1 жовтня), а Комітетом ветеранів війни Ради Організації ветеранів України підготовлено проект ескізу ордена Богдана Хмельницького, який був затверджений указом Президента України.

На ІV з’їзді Організації ветеранів України І. О. Герасимов підбив підсумки проведеної на його пропозицію Радою Організації ветеранів Всеукраїнської акції: «Як живеш, ветеран?» у формі співбесід з кожним членом Організації, що охопила більш як 10 млн. осіб. Під час акції надійшло понад 5 млн. пропозицій, зауважень і прохань, значну частину яких реалізовано.

Усі ці роки, очолюючи Раду Організації ветеранів України, 

І. О. Герасимов займав тверду позицію в обстоюванні перед керівниками держави, центральними й місцевими органами влади законних прав, соціальних, економічних та інших інтересів ветеранів і пенсіонерів, усіх громадян літнього віку, насамперед права на гідне пенсійне забезпечення і медичне обслуговування.

Він займав принципову позицію стосовно політичної оцінки подій Великої Вітчизняної війни, був непримиренним до спроб героїзувати пособників фашистських окупантів. Проблеми, що турбують старше покоління, були відображені у відкритому листі І. О. Герасимова на адресу Президента України.

Одним із останніх публічних виступів Івана Олександровича Герасимова була його доповідь на урочистих зборах ветеранського активу, громадськості, представників Міністерства оборони й воїнів столичного гарнізону 23 лютого 2008 р., присвячених 90-річчю створення Радянської Армії і Військово-Морського Флоту. Тепло зустрінутий тими, хто зібрався в переповненому залі Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України, Іван Олександрович неначе підбивав підсумки своєї більш як піввікової служби в Радянських Збройних Силах, котрі для нього, як і для мільйонів інших радянських людей, були школою мужності, громадянської зрілості, духовного й фізичного загартування, політичного виховання і військової майстерності.

На з’їзді Організації ветеранів України, що відбувся 11 березня 2008 р., Іван Олександрович Герасимов уп’яте був обраний головою її Ради. Це було визнанням його високого авторитету воїна-фронтовика, воєначальника, громадського й державного діяча.

Герой України, генерал армії Іван Олександрович Герасимов за життя був удостоєний двох орденів Леніна, трьох орденів Червоного Прапора, ордена Жовтневої Революції, двох орденів Червоної Зірки, орденів Вітчизняної війни першого ступеня, «За службу Батьківщині в Збройних силах СРСР» третього ступеня, а також орденів України: «За заслуги» третього ступеня, ордена Богдана Хмельницького трьох ступенів, багатьох медалей.

З ініціативи Організації ветеранів України, підтриманої Міністерством оборони України, 8 травня 2010 р. у зв’язку з 65-річчям Великої Перемоги на будівлі Міністерства оборони України й Генерального штабу Збройних Сил України було встановлено меморіальну дошку Герою України, генералу армії І. О. Герасимову.

У пам’яті всіх, хто знав Івана Олександровича, працював із ним і під його керівництвом, він назавжди залишиться гідним сином нашої великої Батьківщини.

У зв’язку з 90-річчям від дня народження І. О. Герасимова Організація ветеранів України разом із Міністерством оборони України намічають провести 8 серпня 2011 року в Центральному будинку офіцерів Збройних Сил України тематичну зустріч: «Фронтовик. Воєначальник. Громадський державний діяч», присвячену пам’яті цієї чудової Людини.