Знову фальстарт...

Віктор БРАНИЦЬКИЙ

5 серпня 2011 36

Футбол. Ліга чемпіонів. 3-й відбірний раунд. Матч у відповідь. 3 серпня.

«Рубін» (Росія, Казань) — «Динамо» (Україна, Київ). 2:1. Голи: Дядюн, 19, Медведєв, 87, Гусєв, 90+1. Перший матч — 2:0.

«Рубін»: Рижиков, Кверквелія, Боккетті, Шаронов, Калєшин, Кисляк, Натхо, Нобоа (Лебеденко, 90), Караденіз, Касаєв (Нємов, 73), Дядюн (Медведєв, 82). Тренер — Курбан Бердиєв.

«Динамо»: Шовковський, Сілва (Шевченко, 64), Діакате, Юссуф, Попов, Вукоєвич, Гусєв, Єременко, Аруна (Гармаш, 46), Ярмоленко, Ідейє. Тренер — Юрій Сьомін.

Рефері — Ерік Браамгаар (Нідерланди).

Казань. Центральний стадіон. 20 000 глядачів. 17 градусів.

Провал у домашньому матчі чемпіонату Росії проти «Анжі» (0:3), як бачимо, не вибив з колії казанський «Рубін». Ця неординарна команда, так ще й з таким тренером, пройшла вогонь, воду та мідні труби. Тому одна, нехай і прикра, поразка не вплинула на настрій казанців. Вони, як і раніше, залишилися потужним колективом і необхідним чином налаштувалися на відповідальний матч із нашим «Динамо».

Усупереч очікуванням, у першому таймі «Рубін» обрав активну позицію, не став оберігати здобуту на виїзді перевагу. Це дозволило йому домогтися успіху і цього разу, тому що «Динамо», либонь, не очікувало такої стартової спритності супротивника. Тому й посміхнулася удача клубу з Татарстану. Удар здалеку Касаєва і добивання Дядюна вивели Казань уперед. Після цього матч часто скочувався до сумбурної боротьби, в якій перевагою суперники володіли по черзі.

Після перерви ініціативу перехопили динамівці. Але їхній грі увесь час бракувало злагодженості, а втрачені гострі моменти свідчили ще й про повільність гостей. Справді, швидкостей, запропонованих киянами, не вистачало, щоб турбувати оборону «Рубіна», котра, незважаючи на пропущений гол, зіграла просто чудово. Боккетті з Кверквелією «випалювали» просто все. А до контратак господарів регулярно вели Касаєв і юркий живчик Караденіз.

Варто окремо сказати про кінцівку поєдинку, коли «Динамо» кинулося забити бодай гол престижу. І, зрозуміло, розкрилося. Тоді почали виникати моменти біля обох воріт. «Рубін» скористався штрафним і збільшив рахунок. Знову Бердиєв вгадав із заміною, випустивши на поле Медведєва. Пригадаймо, що в Києві цей гравець заробив пенальті. Могли забити ще. Але під завісу зустрічі Гусєву вдалося розмочити рахунок. Це, на жаль, все, на що вистачило динамівців.

Юрій Сьомін, відчувалося, був ображений на підопічних. Але намагався це приховувати, як міг:

— Як на мене, цей матч ми провели краще, ніж київський. Однак знову мали місце нереалізація моментів і безглузді помилки у двох моментах, через які ми пропустили два м’ячі. Ми змушені були атакувати, а для «Рубіна» ситуація була простішою. І господарі використовували свою перевагу.

— Було видно, що гравці часто ігнорували ваші підказки. Чи перебуває команда під вашим повним контролем?

— Насправді підказки футболісти просто не чули, бо були збуджені.

— Нам треба було забивати два м’ячі й не пропускати. Чому вийшов тільки один нападник?

— Чому один? На полі їх було двоє — Ярмоленко та Ідейє. У цій зустрічі Ярмоленко виконував роль не флангового гравця, а форварда, котрий постійно працював на атаку.

— Вважаєте, що поразка не по грі, а через безглузді випадки?

— Що значить по грі або не по грі? Перемагає завжди той, хто забиває! «Рубін» демонстрував свою гру й домігся бажаного. Звичайно, результат першого матчу дуже вплинув і на повторну зустріч.

— Визначіть переломний момент поєдинку.

— Перший гол. І в Києві, і тут. Але ми робили все можливе, щоб забити. Нам це вдалося, але наш м’яч не зарахували...

— Здалося, що в другому таймі «Динамо» заграло активніше, що от-от заб’є, але з виходом Шевченка гра заспокоїлася. Це збіг обставин чи ні?

— Я б так не казав. У Шевченка було два моменти, які він міг реалізувати, але його випереджали оборонці.

— Сезон тільки-но розпочався, а вболівальники вже так засмучені. Чи могли б ви їх якось підбадьорити?

— Напевно, у будь-яких ситуаціях потрібно виявляти певне терпіння. Це найголовніше. Тому бажаю саме терпіння і нам, і вболівальникам, і вам, журналістам.

Тут терпи—не терпи, а реального результату прихильники «Динамо», пробачте, бажають уже тепер...