Цього року юридичному факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України виповнюється 10 років. Сам вищий навчальний заклад (більше знаний як Сільгоспакадемія, Національний аграрний університет) має вже понад 110-річну історію та є одним із найпотужніших навчальних і науково-дослідних центрів України. Який шлях пройшов юридичний факультет за ці роки, про успіхи та плани на майбутнє ми говоримо з директором Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства, доктором юридичних наук Володимиром Курилом та деканом юридичного факультету, кандидатом юридичних наук Оленою Ярою.

 

— Володимире Івановичу, перше запитання до вас. 10 років для факультету: це багато чи мало?

Володимир Курило: — Як подивитися. Це немало, враховуючи те, що за ці роки факультет пережив найважчий період становлення. Ми подолали безліч проблем — насамперед нестачу науково-педагогічних кадрів. Так, у перший рік на факультеті викладало лише три кандидати наук та один доктор наук. Іншою проблемою було погане матеріально-технічне забезпечення навчального процесу: не вистачало підручників, комп’ютерної техніки. Тепер усе це позаду.

— А попереду?

В. К.: — А попереду — новий навчальний рік, нові першокурсники, молодь, з яких виростуть нові науковці та викладачі. І з цієї позиції 10 років — це зовсім небагато.

— Ви обіймаєте посаду директора навчально-наукового інституту, що об’єднує юридичний факультет та факультет землевпорядкування. Раніше сім років були деканом юрфаку. Народження факультету відбувалося на ваших очах. Розкажіть, як це було?

В. К.: — Історія юридичного факультету бере свій початок ще з радянських часів, відтоді як у складі кафедри економіки тоді ще Української сільськогосподарської академії розпочала свою роботу група правознавців. Актуальні проблеми села, аграрного виробництва об’єктивно поставили питання про розширення викладання правових дисциплін у академії. В 2000 році утворилась кафедра правознавства на факультеті аграрного менеджменту, яку очолив видатний учений, академік Василь Зіновійович Янчук. Одна з наших кафедр, до речі, сьогодні носить його ім’я. А потім, у вересні 2001 року, за ініціативою ректора університету академіка Дмитра Олексійовича Мельничука на базі кафедри був заснований юридичний факультет.

— Ось так поступово — від малого до великого...

В. К.: — До речі, дуже схожим був шлях становлення і самого університету. В далекому 1898 році в Київському політехнічному інституті було відкрито сільськогосподарське відділення, яке в 1918 році трансформувалося в сільськогосподарський (агрономічний) факультет. На базі цього факультету було створено інститут, який уже згодом, з 1923 року, став самостійним вищим навчальним закладом.

— Та повернімося в 2001-й — перший рік існування юридичного факультету. Скільки студентів побажали навчатися тоді?

В. К.: — Перший набір становив 50 студентів, вони й отримали перші дипломи бакалаврів.

— Який набір цього року?

Олена Яра: — Охочих здобувати юридичну освіту на нашому факультеті з кожним роком стає дедалі більше. В цьому році прийняли на навчання близько 170 першокурсників. Тепер ми готуємо не лише бакалаврів, а й спеціалістів та магістрів.

— Що, на ваш погляд, мотивує абітурієнта подавати документи саме до вашого факультету? Юриспруденція, безумовно, популярна спеціальність, але ж і вишів, що готують правників, вистачає.

О. Я.: — На мою думку, сучасні абітурієнти та їхні батьки стають дедалі вимогливішими в питанні обрання вищого навчального закладу. Береться до уваги не лише статус вишу, а статус нашого університету є незаперечно високим — абітурієнт дедалі частіше цікавиться тим, яким буде навчальний процес, які дисципліни йому читатимуть, якою буде якість викладання. І тут нам дійсно є що запропонувати. У нас діють чотири кафедри з повністю укомплектованим науковим та викладацьким складом. Це кафедра аграрного, земельного та екологічного права імені академіка В. З. Янчука, кафедра адміністративного та фінансового права, кафедра конституційного права та правознавства, а також кафедра цивільного та господарського права. На факультеті працює 8 докторів наук та 32 кандидати наук. Високим є рівень матеріально-технічного забезпечення. До послуг студентів комп’ютерні класи, бібліотеки, спортивні об’єкти. Сьогодні сто відсотків студентів, що приїхали на навчання з інших місць, забезпечені гуртожитком.

— Студентів, зазвичай, цікавить не лише навчання...

О. Я.: — Студентське життя в нас б’є через край (сміється). На факультеті функціонує студентська організація, регулярно проводяться олімпіади, конкурси краси, різного роду інтелектуальні конкурси, спортивні змагання. Є навіть свої зірки — так, студент денної форми навчання Володимир Стойко є чемпіоном Києва та призером спортивних змагань із гирьового спорту й кількох видів боротьби. Випускники юридичного факультету гідно презентують країну та університет за кордоном — випускниця 2005 року Інна Гиренко з відзнакою закінчила магістратуру юридичного факультету Стокгольмського університету.

— А що чекає ваших випускників після вручення дипломів? Знайти роботу молодій людині сьогодні дуже непросто.

В. К.: — Це питання ми вважаємо ключовим. Навчання, отримання диплома — все це не може розглядатися як самоціль. Істинним завданням є підготовка спеціаліста, що на наступний день після випуску може запропонувати свої знання та кваліфікацію на ринку праці й розраховувати на достойну оплату своєї роботи. Тому в навчальному процесі зроблено акцент на практичні заняття. Постановочні судові процеси, в яких студенти можуть спробувати себе як суддя, позивач або відповідач, адвокат або сторона обвинувачення. Робота на семінарах зі справжніми договорами, установчими документами, позовними заявами, скаргами, претензіями. На базі факультету відкрито юридичну клініку, яка надає громадянам соціально вразливих верств населення безоплатні юридичні консультації, створює місця для проходження студентами навчальної та виробничої практики, підвищує рівень практичних знань, умінь і навичок студентів юридичного фаху. Саме тому ми маємо дуже непогані показники працевлаштування наших студентів. Випускники юридичного факультету працюють в органах державної влади, судах, органах прокуратури, правоохоронних органах. Є випускники, які посіли державні посади, успішно ведуть юридичну практику, зокрема, в аграрному секторі економіки та галузі земельних ресурсів.

— Ваше ставлення до сьогоднішньої полеміки про те, чи доцільно мати юридичний факультет у непрофільному університеті?

В. К.: — Правова підготовка в стінах нашого університету мала місце задовго до незалежності України. Ще за радянських часів у складі кафедри економіки сільського господарства працювали вчені-правознавці. Проте демократизація українського суспільства об’єктивно привела до посилення ролі права в усіх сферах суспільного життя та в усіх, без винятку, галузях економіки. Такі процеси вимагають тісного поєднання галузевих особливостей виробництва з фаховою юридичною підготовкою. Саме в цьому і є позитив, а не негатив підготовки юристів на юридичному факультеті нашого університету. Навчальна програма на бакалавраті є класичною для напряму підготовки «Право», а магістерські програми містять ті особливі складові, що мають місце в різних галузях аграрного виробництва та галузі земельних ресурсів і екології. Визначальним є той факт, що аналогічних магістерських програм підготовки юристів сьогодні в нашій державі немає, окрім Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Спілкувався Ярослав Грущинський.