У країні почали працювати шкільні базари
До початку нового навчального року залишилось менше місяця. У містах країни вже відкрито шкільні базари. Цього разу перший раз у перший клас піде понад 410 тисяч дітей.
Для їх батьків — це не просто свято, а й перевірка гаманця на міцність. Проте, купуючи речі для школяра, варто дивитися не лише на цінник, а й на якість виробу. Адже погана сорочка може викликати у дитини алергію, а зошит спровокувати погіршення зору. Як не помилитись у виборі та на що звертати увагу передусім — радять фахівці ДП «Укрметртестстандарт».
Людину зустрічають по одежі, а школяра — по формі. Єдиного стандарту її немає. Тож різнитися вона може за кольором, ціною і головне — тканиною. Порада медиків: мінімум синтетики та максимум зручності. Адже у цьому «обмундируванні» дитина проводитиме близько шести годин на день.
За правилами, у складі тканини, з якої виготовлено одяг для школяра, частка синтетики не має перевищувати 67 відсотків. На практиці цієї норми рідко дотримуються.
— Цього року поліпшилася ситуація з маркуванням. Нині на етикетках відверто зазначають: склад — 100 відсотків синтетики. Хоча такий одяг не дозволено для використання дітьми. Фактично, якщо тканина верху може мати змішаний склад (містить вовну, бавовну чи віскозу), то підкладку, як правило, виробляють тільки із синтетичних матеріалів. А це те, що безпосередньо торкається тіла, — розповідає Галина Некрашевич, начальник випробувальної лабораторії ДП «Укрметр- тестстандарт».
Такі «недитячі» тканини небезпечні тим, що не мають гігієнічних властивостей, здатні накопичувати електрику і мають малу гігроскопічність. Тобто майже не вбирають у себе вологу. А це означає, що, спітнівши зранку, дитина цілий день ходитиме у цьому одязі мокра. Грішать виробники шкільної форми і використанням неякісних барвників. Останні можуть не тільки пофарбувати блузку, сорочку чи навіть тіло дитини, а й спровокувати у неї алергію.
Тому порада — особливу увагу звертати на склад підкладок. Крім того, покупець має право вимагати у продавця документ про якість та безпеку продукції легкої промисловості або сертифікат відповідності.
Другий за важливістю предмет школяра — ранець. Обирати його потрібно не за зображенням улюбленого мультиплікаційного героя, а за вагою, розмірами та формою. Приміром, якщо учень 1—2 класу долає до школи дорогу завдовжки три кілометри, то вага його портфелю не має перевищувати 2 кілограми. Спинка рюкзака повинна бути твердою, в ідеалі — ортопедичною. Її ширина не має перевищувати «габарити» плечей дитини. А лямки, навпаки, повинні бути достатньо широкими, щоб не врізатися в плечі. Обов’язкова вимога для шкільних ранців — використання деталей та фурнітури зі світловідбиваючими елементами на передніх та бокових поверхнях. Це — безпека дитини, особливо зимової пори, коли рано сутеніє.
Та чи не найбільше часу проводить учень із ручкою за зошитами.
Експерти радять купувати «першачкам» легкі ребристі кулькові ручки. А зошити потрібно обирати зі сторінками молочного кольору. Надто білі чи навпаки темні аркуші «битимуть» по гостроті зору.
На сьогодні обов’язковій сертифікації більшість цієї продукції не підлягає. Отже, уся відповідальність лежить на сумлінні виробників та пильному оці батьків. І хоч значна частина перевіреної «Укрметртест-стандартом» продукції усім вимогам не відповідає, є і ті виробники, які ставляться до своєї роботи як належить. Та таких — ще потрібно знайти.
Тож основна порада батькам: не довіряти стовідсотково етикеткам, а хоча й примітивними методами (очами, носом і руками), але перевіряти продукцію, яку купуєте своїм дітям.
Фотоетюд Андрія КРИМСЬКОГО
