Свято еллінів

4 серпня 2011 31

Єврочемпіонати: історія

Цей чемпіонат подарував безліч несподіванок. Неприємно здивували своїх уболівальників збірні Німеччини, Італії та Іспанії, котрі вибули вже на груповому етапі фінальної частини, Франція (на той момент діючий чемпіон Європи) програла у чвертьфіналі Греції. Господарі турніру — португальці — програли в першому матчі групової частини, але потім, вигравши зустрічі в Іспанії та Росії, вийшли в наступний раунд з першого місця.

Уперше в історії чемпіонатів Європи команди, котрі грали в матчі відкриття фінального турніру, зустрілися й у фіналі. Титул виграла команда Греції. Її успіх став головною несподіванкою. До речі, британські букмекери розцінювали шанси еллінів як 1/100.

А все починалося з відбірного етапу (стартував 2002 року). Збірна України, котру очолював Леонід Буряк, виступала в групі 6. Ось її результати: Вірменія — Україна. 2:2 (Петросян, 74, Саргсян, 90+3 (п) — Серебренников, 2, Зубов, 33). Україна — Вірменія. 4:3 (Горшков, 28, Шевченко, 66, 73, Федоров, 90+2 — Саркісян, 14 (п), 52, Петросян, 74). Україна — Греція. 2:0 (Воробей, 51, Воронін, 90). Греція — Україна. 1:0 (Харістеас, 86). Україна — Північна Ірландія. 0:0, 0:0. Україна — Іспанія. 2:2 (Воронін, 11, Горшков, 90 — Рауль, 84, Ечеберія, 87). Іспанія — Україна. 2:1 (Рауль, 58, 70 — Шевченко, 84).

Звичайно, можна одразу обсипати голову попелом. Мовляв, не вийшли навіть до плей-оф. Однак, як правило, є й позитивні моменти. Ну хоча б переконлива домашня перемога над майбутнім чемпіоном Європи. Пригадується також поєдинок проти Іспанії в місті Ельче. Наші хлопці хоч і програли мінімально, але не менше, ніж господарі, заслуговували на успіх. Принаймні вони продемонстрували дуже якісну гру. А на післяматчевій прес-конференції іспанські журналісти зустріли Леоніда Буряка овацією, справедливо віддавши данину і тренеру, і його підопічним.

Фінальну частину Євро-2004 приймала Португалія. Спочатку команди-учасниці зіграли в групах. Пропонуємо підсумки тих змагань.

Група А. Португалія — 6 очок, Греція — 4, Іспанія — 4, Росія — 3.

Група В. Франція — 7, Англія — 6, Хорватія — 2, Швейцарія — 1.

Група С. Швеція — 5, Данія — 5, Італія — 5, Болгарія — 0.

Група D. Чехія — 9, Нідерланди — 4, Німеччина — 2, Латвія — 1.

1/4 фіналу. Португалія — Англія. 2:2 (пенальті — 6:5). Швеція — Нідерланди. 0:0 (4:5). Франція — Греція. 0:1. Чехія — Данія. 3:0.

1/2 фіналу. Португалія — Нідерланди. 2:1. Греція — Чехія. 1:0 (у додатковий час).

Фінал. Португалія — Греція. 0:1. Гол: Харістеас, 57.

Португалія: Рікарду, Мігель (Феррейра, 43), Карвалью, Андраде, Валенте, Коштінья (Кошта, 60), Маніше, Фігу, Деку, Роналду, Паулета. Тренер — Луїс Феліпе Сколарі.

Греція: Нікополідіс, Сейтарідіс, Деллас, Апсіс, Фіссас, Яннокопулос (Венетідіас, 76), Басінас, Загоракіс, Кацураніс, Харістеас, Врізас (Пападонулос, 81). Тренер — Отто Рехагель.

Рефері — Маркус Меркс (Німеччина).

4 липня 2004 року. Лісабон. Стадіон «Да Луш». 62 865 глядачів.

Переможний гол греки забили після подачі кутового. Цього їм вистачило для тріумфу. І нині ведуться дебати: за рахунок чого команда, котра не значилась у фаворитах і не здобувала титулів, цього разу влучила в «десятку»? Либонь, це якийсь надщасливий збіг обставин. Насамперед її очолював один із найвидатніших тренерських талантів не лише в Німеччині, а й у світовому футболі. З іншого боку, він керував достатньо вишколеними, технічними і напрочуд добре підготовленими функціонально футболістами. Рехагелю вдалося створити дружній колектив, об’єднаний високою метою, і змусити його повірити в щасливий підсумок.

Після фінальної зустрічі Рехагель, зазвичай досить стриманий, перебував на сьомому небі від щастя й дозволив собі кілька помпезних висловлювань. «Це фантастичний день не тільки для грецького, а й для європейського футболу. Сьогодні ми грали на повну силу, і команда Греції переписала футбольну історію».

«З нами будуть поводитись, як з богами. Коли ми повернемося в Афіни, нас очікують неймовірні сцени».

«Особливо приємно одержати Кубок Європи на тому само стадіоні, де «Вердер» під моїм керівництвом обіграв «Монако» у фіналі Кубка володарів кубків 1992 року. Це вражаюче — повернутися й зробити це саме тут».

«Греки люблять перебільшувати і горе, і радість, але коли-небудь вони заспокояться. Хоча ми не заперечуватимемо, якщо в аеропорту нас зустрічатимуть уболівальники».

«Дивно, як футбол може поєднувати греків — політика на таке не здатна».

Коли журналісти почали підколювати щасливчика Отто запитаннями про те, чи не було суддівство німця Маркуса Мерка не зовсім об’єктивним через симпатію до співвітчизника, тренер відмахнувся: «Пишіть, що заманеться».

Останній наказ Рехагеля своїм підопічним перед матчем звучав так: «У вас є чудовий шанс завоювати славу навіки. Насолоджуйтеся цим моментом». І греки насолоджувалися не один день. Не тільки на батьківщині Олімпіади, а й по усьому світу тоді тривало грандіозне свято еллінів...