Довідка для тих, кому мало знайоме слово «скрижалі». Як пояснюють тлумачні словники, це — те, що зберігає, куди занесено пам’ятні події, дати, імена. Творча група товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві «Сіверськими скрижалями» назвала товстелезну книгу (646 стор.) -краєзнавчий портрет, присвячений історії виникнення та розвитку міст і сіл Чернігівської області.
Що в цьому «портреті» нового, що є такого, чого немає в томах відомої «Історії міст і сіл України»? Візмімо довідку про будь-який населений пункт. Одразу називається нинішня кількість населення і дворів. Далі — де розташований, коли виник, звідки походить назва, яким був у різні часи, які етапи історичного розвитку пройшов, якою були і є соціально-економічний, культурний стан тощо. Які має нині навчальні заклади, пам’ятники історії і культури. Хто з найвідоміших людей народився в ньому, скільки осіб стали жертвами голодомору і загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни тощо.
Детально і вичерпно про те, що являє собою це унікальне видання, сказано у вступному слові й післямові до нього.
Так, голова товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві Віктор Ткаченко, який здійснив загальне редагування книги, пише: «Ідея була започаткована земляками-однодумцями, які проживають у Києві. Адже, якщо за-глибитися в історію нашого краєзнавства, то, на відміну від більшості європейських країн, які століттями вдумливо відстежують своє національне буття, українці були практично позбавлені такої можливості через відсутність власної держави. Тому й послуговуємося працями іноземних Бопланів чи переписаними статтями царських чиновників, а козацькі полкові реєстри були приховані до недавніх часів, хоча вони й мали суто службовий характер, не відбиваючи все розмаїття народного буття. Зрештою, тлумачення назв населених пунктів, річок, борів, озер чи розлогих боліт, якщо й подавалися, то лише спорадично, як поодинокі ілюстрації до соціологічних чи виробничих досліджень.
І в той же час усе це неймовірне багатство продовжувало жити в людській пам’яті, передавалося від прадідів до правнуків, ходило з кутка на куток по селах, навіть коли ті догорали у воєнних вереміях чи конали під копитом різних завойовників. То був інстинкт самозбереження, який не здатні збороти жодні заборони зверхників.
Водночас із чисто топонімічними завданнями перед нами постали й додаткові, традиційні для дослідників минувшини. XX століття, на жаль, практично випадає з процесу досліджень, бо крім, специфічної й широковідомої «Історії міст і сіл України», яку подарував нам великий колектив краєзнавців під орудою академіка Петра Тронька, похвалитися нічим...
Книга ніколи б не побачила світ, якби не праця сотень місцевих краєзнавців — бібліотекарів, учителів, співробітників органів влади в районах. Це справді плід всенародної толоки, і якщо матеріали, надані районами, різняться між собою як глибиною осягнення, так і фотографічним наповненням, вони все одно передають головну ідею видання».
Редактор-упорядник видання Леонід Горлач додає: «Існують різні методології при підготовці подібних видань, ближчим до наших часів є енциклопедичний добір і подання матеріалів у славнозвісній «Історії міст і сіл України». На превеликий жаль, те видання не врахувало саме топонімічних особливостей місцевостей, було зосереджене на соціологічних та політичних проблемах.
Нам же хотілося використати й багатий досвід дослідників попередніх століть, і матеріали місцевих краєзнавців, які самотужки вивчали й відтворювали історію окремих регіонів Чернігівщини, а ще надзвичайно цікаві рукописні дані десятків самовідданих сільських інтелігентів, які встигли записати з вуст старожилів сотні легенд, дбаючи про те, щоб наша історія не обірвалася на якомусь збайдуженому поколінні. Таким чином виникла потреба у створенні панорамного дослідження всієї області у кількох напрямах: топонімічному, геолого-географічному, історичному, економічному й культурному...
У книзі зазначається, що ідею земляцтва видати це дослідження першим підтримав і виділив основну частину коштів на друкування книги Федір Шпиг. Значний вклад у цю благодійницьку справу внесли Анатолій Ткаченко, Андрій Пінчук, В’ячеслав, Олег, Тарас та Юрій Проценки та інші чернігівці-благодійники, які виявили синівську любов до рідної малої батьківщини.
Старанно і доброякісно упорядкував та здійснив комп’ютерну обробку фотоілюстрацій Леонід Русич. Чудове художнє оформлення і верстку виконали Т. Колодницька і Н. Грехова. Книга вийшла друком у видавництві «КП «Редакція журналу «Дім, сад, город».
В. Ткаченко і Л. Горлач висловлюють глибоку і щиру подяку всім, хто був причетний до створення книги.
