Футбол. Зрозуміло, що після зустрічі «Динамо» — «Рубін» настрій у всіх був cумний. Але Ігор Гамула, нинішній тренер-селекціонер ФК «Ростов», котрий скромно стояв осторонь поблизу відомого пам’ятника динамівцям, загинувшим на війні, був у доброму гуморі. Ні, він жодним чином не радів перемозі казанців. Зовсім навпаки. Просто, як відомо, у нього весела вдача. Тому Гамула дуже люб’язно погодився поспілкуватися з кореспондентом «Голосу України».
Сказав одразу, що йому сподобався новачок киян Лукман Аруна, який чудово бачить поле і майже не втрачав м’яч. Хоча трохи зловживав ударами по воротах. Але це, на думку екс-наставника «Закарпаття», не є негативною рисою.
Щодо форварда Брауна Ідейє, то він моментами видавав цікаву гру. Однак одна справа діяти проти «Олександрії» та «Оболонні» в українському чемпіонаті, зовсім інша — зустрічі кваліфікації Ліги чемпіонів.
— Утім, я не радив би ховати «Динамо» після домашніх 0:2. Шанси залишаються завжди, — вважає вихованець луганського футболу. — В Казані треба почати серйозну боротьбу з повною віддачею з першої секунди поєдинку. Як на мене, там буде гарячіше, ніж у Києві.
— А як можна здолати казанські мури?
— Варіантів існує кілька. Наприклад, діяти через короткі передачі. Або застосовувати флангові навіси. Зрозуміло, що динамівцям втрачати вже нічого, тому, вважаю, потрібно зробити серйозний акцент на атакуючі дії. В арсеналі киян є чимало варіантів урізноманітнення гри. Зокрема, за рахунок футболістів, які не з’явилися в стартовому складі в першому матчі. Особисто я бажаю успіху «Динамо»...
Уболіватиме за динамівців Києва і Андрій Воронін. Хоча рахунок київської зустрічі на перший погляд не вселяє особливого оптимізму. «Маю таке відчуття, що кияни належним чином налаштуються на боротьбу і знайдуть достатньо сил для успішної гри», — поділився з нами у телефонній розмові форвард московського «Динамо» і збірної України.
Нарешті, думки ще одного нашого земляка, Анатолія Бишовця, блискучого у минулому нападника київського «Динамо» і збірної Союзу, а нині авторитетного наставника, котрий свого часу привів збірну колишнього СРСР до перемоги на сеульській Олімпіаді:
— Якщо відверто, то я дуже засмучений і результатом, і якістю гри. Але, як це не прикро, результат закономірний. Добре відомо, що «Рубін» — команда, котра, щоб перемогти, насамперед, робить все, щоб не програти. Отож Бердиєв і обрав відповідну тактику. Однак він пішов ще далі: виставив одразу трьох центральних оборонців. За такої стратегії віддаються простір, ініціатива. Натомість отримуєш шанси для контратак.
— І що робити нам на полі суперника у повторному матчі?
— Щоб розкрити таку оборону, необхідно мати варіанти засобів. Насамперед це швидкість ведення гри, коли суперник не встигає повертатися в оборону, коли передачі та дії гравців носять характер аритмічний, коли змінюється напрямок атаки, штучно створюється простір для гравців, які вриваються до карного майданчика, коли відбувається зміна акценту атаки, грають нестандартно, у «стінку». Вибір тактики й засобів у киян був дуже обмежений: перехід в атаку за рахунок довгих передач на Ідейє, багато передач у центральну зону з флангів. А в центрі у «Рубіна» були три оборонці — Боккеті, Шаронов і Квірквелія. Звичайно, виграти в такий спосіб складно.
Але якщо казанська команда домоглася успіху в Києві, то чому динамівці не можуть цього зробити в гостях? У «Динамо» в порівнянні з «Рубіном» досить гарний підбір виконавців. Одне слово, шанси залишаються, але для цього потрібно зробити правильні висновки, якісно підвести гравців до матчу у відповідь. Нарешті, правильно обрати тактику...
Ви почули голоси з, так би мовити, табору поміркованих оптимістів. Є, звичайно, й протилежні погляди. Деякі вважають, що пісенька «Динамо» вже проспівана. Однак давайте зачекаємо. Завтра о 19.00 (за київським часом) суперники розпочнуть свій другий матч. І лише після його завершення ми дізнаємося, хто мав рацію...
В. Б.
Непробивний казанський «мур».
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
 
P.S.Чемпіонат Росії. «Рубін» (Казань) — «Анжі» (Махачкала). 0:3. Голи: М. Гаджиєв, 51, Прудніков, 66, Буссуфа, 90 (п). «Рубін»: Рижиков, Ансальді, Боккетті, Шаронов, В. Калєшин, Нємов, Нобоа, Касаєв (Медведєв, 57), Натхо, Караденіз (Лебеденко, 70), Дядюн.