Очевидно, найближчим часом «священними» стануть не лише корови, а і свині.
У крамниці, що торгує курятиною, маленька бабуся крізь окуляри придивляється до цінників у вітрині і бідкається, що тиждень тому фарш зі свинини був по 38 гривень за кілограм, а тепер — 45. Купила ось кістки по вісім гривень та шматок сала — по 25. Притім мовить, що цей продукт нині вже «не той», не хоче як слід топитися. Ціни на курятину не такі кусючі: кілограм філе коштує 36 гривень. Та більшість покупців з доволі великої черги бере крильця по 22,90 грн./кг. Пояснюють свій вибір тим, що, на відміну від стегенець, там менше «хімії». А філе, кажуть, втрачає при варці половину маси.
Часто, коли йдеться про придбання великої кількості м’яса, мешканці Городенківського району їдуть до приміського села Чернятина, де аж четверо місцевих підприємців займаються його заготівлею. Ціни тут зазвичай дещо нижчі від міських, але теж підскочили за останні два тижні. Вирізка з телятини, як, утім, і зі свинини, коштує 54 грн./кг (було 48). Наприкінці зими та навесні господарі масово спродували поросят і телят, бо не було чим годувати. Через це й заготівельні ціни були низькими: по дванадцять-чотирнадцять гривень за кілограм «живої» ваги. Селяни нарешті стали «законодавцями моди», диктуючи заготівельникам свої ціни.
Що ж до м’яса птиці, то ще навесні до Городенки щосуботи завозили продукцію із сусіднього району. Кілограм «соціальних» гусячих крилець, скажімо, можна було придбати по чотири гривні за кілограм, шийок та супового набору — по дев’ять. Зрозуміло, що делікатесна печінка дорожча була в рази, тому особливого попиту не мала. Відкрили також крамничку з індичатиною, яка, проте, чомусь довго не проіснувала. М’ясо — якесь аж синюшне на вигляд, і народ волів придбати «домашніх» курку чи й індика, пропозиція яких на той час була велика.
