Ну, народ, як липень? Пора відпусток. Країна відпочиває від політиків і їхніх незбутніх обіцянок. Та ба! Де вже тут для керівної ланки відпочинок, якщо в плані на наступний рік значаться парламентські вибори. Тож взяв прем’єр Микола
Янович Азаров авоську й пішов у люди на базар за покупками. Ринок не простий, а щойно відкритий оптовий «Столичний». Державних ресурсів на його створення, мабуть, «вбухано» чимало. Йшов він, звісно, за затвердженим заздалегідь маршрутом розповідати перед телекамерами й фотооб’єктивами про роль уряду в здешевленні добре відомої йому капусти. Але, чомусь, несподівано vіp-покупець відхилився від наміченого курсу й замість капусти, що її торговці, як на показ, дружно виставили по 80 копійок за кілограм, почав цікавитися дорогою морквою. Добре, під рукою був міністр агропрому, який і пояснив Миколі Яновичу компетентно, що кожному овочеві для піару — свій сезон. Сьогодні — це капуста, що росте під кожним деревом. Сюжет із морквою, якщо й можливий, то не раніше осені, в період масового її збору. А, якщо дотримуватися логіки, в м’ясні та молочні ряди так краще взагалі не ходити.
Але найприкріше було покупцям, які не встигли затаритися під час перебування прем’єра на «Столичному». З від’їздом високого гостя в торговельних рядах стало відбуватися казна-що. Білокачанна почала зростати в ціні просто на очах і через якийсь час у середньому подорожчала на 50 відсотків. Хоча обізнаному клієнтові подібних базарів, що виникають то тут, то там за допомогою чиновників із високих кабінетів, до таких метаморфоз не звикати. Ціни на ринку бувають слухняні, коли, приміром, їхні господарі розраховують на державну підтримку. Якщо говорити про «Столичний», то немає гарантії, що вже навесні прилавки не будуть завалені імпортними овочами-фруктами, якими може виявитися торгувати вигідніше. Чи вдасться тоді підступитися до торговельних рядів пересічному покупцеві?
Але зараз споживачів можна заспокоїти такою інформацією: у серпні-вересні на овочі збережуться мінімальні ціни, і вони будуть істотно нижчі, ніж торік. Звичайно, не через урядове втручання. А через підвищену увагу до овочів з боку аграріїв. Швидше за все, ціни знизяться до позаторішнього рівня. Але в нас як: що добре для споживачів, погано для виробників — вони не одержать дохід, на який розраховували. А якщо сіяти невигідно — наступного року знову чекай капустяного дефіциту!
Щоправда, минулого місяця країну в цьому плані неабияк заспокоїв перший заступник мінагропроду, котрий одночасно ще є і президентом Національної академії аграрних наук. Так, він зібрав прес-конференцію на тему: «80 мільйонів тонн зерна — реальність для України». І розповів, що вже в 2015-му буде 70 мільйонів. Це за того, що в нинішньому році не зрозуміло, чи зберемо сорок сім. Взагалі, чимало фантастів із аграрної академії довгі роки заспокоюють народ за наші гроші. Конвертують, так би мовити, віртуальні мільйони в реальні. Схема старенька, пропахла нафталіном, але в нашій країні, дякувати Богові й держбюджету, все ще працює безвідмовно. Якщо, звісно, посада підходяща. І потрібно лише просто в наукових колах народити світлу ідею, щоб народові подобалася, скласти довгограючий план і кошторис. Приміром, за п’ять років і 50 мільйонів гривень пообіцяти виростити квадратний помідор — щоб по холодильнику не перекочувався. А через чотири роки фінансування помідорового проекту можна запускати ідею про необхідність «винаходу» трикутного огірка. Але ми про зерно. Отже, міністерський заступник оприлюднив: щоб зробити 70 мільйонів тонн зерна до 2015 року, необхідно залучити в АПК 70 мільярдів гривень. А я оце думаю, куди йдуть податки з моєї зарплати?
Поки біля керма влади крізь роки намагаються вдивлятися в наше світле завтра, з першого липня «запрацювали» тарифи на природний газ для промислових споживачів і бюджетних організацій. Тож 500 доларів за 1000 кубометрів — уже реальність. Хоча ще недавно жахи із природним газом за цією ціною прогнозувалися на осінь. І я, хоча не такий великий пророк, все-таки беруся стверджувати: цей стрибок істотно відіб’ється на продуктах. І йдеться не про 2017-й Ціни на хліб, всупереч словам прем’єра про те, що немає підстав, «поповзли» вгору вже зараз. Подорожчає ковбаса. Та й цукор із нового врожаю, про що давно мріяли в «Укрцукрі», битиме по кишені рядового споживача. А тут ще МВФ вимагає підвищувати вартість газу для населення. Як казав Батька, який заправляє в наших сусідів, не встиг взятися за яйця, як подорожчало масло. Тож хоч би скільки стояв прем’єр у капустяних рядах, напередодні виборів вимальовується зовсім інший телесюжет.
Хоч як це дивно, розмови про можливий дефолт у США, які велися весь минулий місяць, у цьому контексті правлячій верхівці на руку. От, мовляв, наймогутніша економіка миру загинається, що там говорити про Україну? Помітили, дедалі частіше підкидають нам із телеекранів картинки про різні катаклізми в начебто благополучних країнах. Не все, мовляв, у нас так погано! До честі співгромадян, розповіді про американський дефолт не сподвигли їх бігти до обмінників і позбуватися долара. Сумніви стосовно цієї валюти, звичайно, є, але недовіра до стабільності гривні, схоже, ще більша.