Аналіз парламентської кореспонденції

За цей період до керівництва парламенту звернулися 1,3 тис. громадян, з них 718 — до Голови Верховної Ради України Володимира Литвина.

Парламентськими комітетами та Спеціальною контрольною комісією Верховної Ради з питань приватизації за звітний період розглянуто 10 654 пропозиції, заяви і скарги громадян, що на 298 більше, ніж за аналогічний період 2010 року, повідомили у відділі з питань звернень громадян апарату Верховної Ради.

Протягом першого півріччя цього року структурними підрозділами апарату Верховної Ради опрацьовано 32 063 звернення громадян. З них проблем, які пов’язані з дотриманням законності та охорони правопорядку, реалізації прав і свобод громадян, стосувалися 30,3% звернень, соціального захисту — 22,4%, фінансової, податкової та митної політики — 18,1%, діяльності Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів — 5,1 %, житлової політики — 3,0%, праці і заробітної плати — 2,9%, комунального господарства — 2,8%, аграрної політики і земельних відносин — 2,6 %.

За цей період до Верховної Ради України звернулося 15,5 тис. пенсіонерів, 833 безробітних, 821 підприємець, 503 особи, позбавлені волі, 223 працівники бюджетної сфери, 171 представник релігійних організацій, 136 державних службовців, 77 робітників, 74 учні і студенти, 41 селянин. З-поміж них по захист і допомогу зверталися переважно соціально незахищені категорії громадян, зокрема, 3,1 тис. інвалідів І—ІІІ груп, 1,8 тис. осіб, які постраждали від наслідків

Чорнобильської катастрофи, 1,7 тис. дітей війни, 1,2 тис. ветеранів праці, 1,1 тис. учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1,0 тис. учасників війни, 883 інваліди Великої Вітчизняної війни, 719 інвалідів війни, 328 учасників бойових дій, 317 багатодітних сімей, 128 одиноких матерів, 42 дитини-інваліди.

Аналіз парламентської кореспонденції засвідчив, що дописувачі у своїх зверненнях відображали повний спектр суспільних відносин, характерні особливості соціального, економічного та політичного життя держави, привертали увагу органів влади до необхідності подолання внутрішніх економічних та політичних проблем.

За вказаний період до парламенту надійшло 14 151 лист такого змісту. З них 8865 звернень розглянуто у відділі з питань звернень громадян, 4468 — у парламентських комітетах, 522 — у депутатських фракціях і групах.

Упродовж першого півріччя 2011 року до парламенту надійшло 10 465 звернень соціального спрямування, що на 3750 більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей період також надійшло 8436 звернень з питань фінансової, податкової та митної політики, що на 3799 більше, ніж за відповідний період минулого року. З питань діяльності Верховної Ради, Президента та Кабінету Міністрів надійшло 2383 звернення.

Крім того, продовжують залишатися актуальними питання: житлової політики — 1396 заяв і скарг; праці і заробітної плати — 1348; комунального господарства — 1311; аграрної політики і земельних відносин — 1194; охорони здоров’я — 1149; сім’ї, дітей, молоді, гендерної рівності, фізичної культури і спорту — 559; діяльності органів місцевого самоврядування — 488; освіти, науки, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності — 485; економічної, цінової, інвестиційної, зовнішньоекономічної, регіональної політики та будівництва, підприємництва — 398 звернень.

Під час 33 особистих прийомів, проведених керівництвом парламенту, членами парламентських комітетів, головами та уповноваженими представниками депутатських фракцій у парламенті, побували 387 відвідувачів з усіх регіонів країни. Від них отримано 371 письмове та 72 усні звернення. Це на 110 відвідувачів та 158 звернень більше, ніж під час роботи сьомої сесії Верховної Ради шостого скликання, та відповідно на 169 відвідувачів та 204 звернення більше, ніж під час роботи шостої сесії парламенту шостого скликання.

Усі звернення громадян до Верховної Ради розглядалися згідно з чинним законодавством, а ті, які не стосувалися її повноважень, надсилалися для вирішення порушених у них питань до органів влади та органів місцевого самоврядування, прокуратури, суду. Звернення, що містили пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства, вивчалися в комітетах Верховної Ради. Аналітичні матеріали та узагальнення передавалися керівництву Верховної Ради, парламентським комітетам, депутатським фракціям та народним депутатам для використання у законотворчій роботі.