На споживчі ціни серпня справлятиме негативний вплив подорожчання енергоносіїв і високий рівень промислової інфляції. Активізація внутрішнього попиту поглибить дефіцит торговельного балансу і посилить тиск на курс гривні. Але зростання споживчих цін більш як на 1,5 відсотка проти липня унеможливить недостатнє відновлення платоспроможного попиту. Вже на початку літа більша частина, наприклад, побутової техніки продавалася в кредит. А продовольча інфляція виявиться дуже скромною через насичення ринку плодово-овочевою продукцією.
Бензин: середня вартість літра А-95 стабілізується на рівні липня, літр А-72 подорожчає на 15—20 копійок, дизпальне — на 20—25 копійок.
Мій оптимізм зумовлений технічною складністю для Міністерства енергетики та вугільної промисловості ініціювати перегляд акцизів на нафту і нафтопродукти до вересня цього року. Однак, я вважаю, що передумови для цього виникнуть вже в серпні.
Борошно: подорожчання кілограма борошна вищого сорту на 2—3 гривні, першого сорту — на 3—5.
Скасований ПДВ для експортерів зерна забезпечить посилену пропозицію борошна на ринку, але попит на нього й надалі спостерігатиметься низький через високу вартість продукту, зростання його собівартості проти минулого року більш як на третину.
ХлІб: вартість соціальних сортів зросте на 1—2 гривні, буханця хліба вищого сорту — на 4—5 гривень.
Не буває дешевого хліба з дорогого борошна (від початку року воно подорожчало більш як на 23—24 відсотки). Це доводить і статистика в першому півріччі, яка зафіксувала зростання цін на хліб на 9 відсотків. Собівартість виробництва хліба, до того ж, невпинно зростатиме через потребу підвищувати заробітні плати й ціни на електроенергію (для утилізації ядерного палива, модернізації генерувальних потужностей тощо).
Овочі, фрукти — здешевлення на 8—15 відсотків.
Щедра пропозиція і вочевидь завищені ціни на овочі й фрукти у червні-липні сприятимуть істотному здешевленню продукції приватних господарств. Закріпленню цієї сезонної тенденції допоможе активізація торгівлі, зумовлена періодом традиційної консервації плодово-овочевої продукції.
Молоко, молокопродукти — здешевлення на 3—5 відсотків.
Ціни на молоко, сири та молочну продукцію зберігатимуть тенденцію до зниження по мірі зростання пропозиції від приватного сектору. Як і за часів СРСР, цей сектор впливає на динаміку цін у торгівлі чи не найбільше.
Цукор — здорожчання кілограма піску на 3—5 гривень.
Через обмежені експортні можливості виробників я допускаю, що ринок уникне дефіциту цукру, але не уявляю, що вартість солодких кристалів о цій порі уникне здорожчання.
М’ясо: здорожчання кілограма свинини на 3—5 гривень, кілограма яловичини — на 10—12 гривень, курятини — на 5—7 гривень.
Зростання кормової бази покращить пропозицію на всіх продовольчих ринках країни. Природне бажання продавців покрити видатки на вирощування і відгодівлю худоби за рахунок підвищення цін не спрацює через млявий платоспроможний попит покупців, зміну структури споживання у літній період тощо. Але яловичина, як на мене, обіцяє помітно дорожчати і надалі через відкриту перспективу її експорту до Росії, а відтак — скорочення пропозиції.
Алкоголь: здорожчання коньячних виробів на 10 відсотків, виноградних вин — на 5—8 відсотків, пива — на 3—5 відсотків.
Вартість алкогольних виробів відкорелює з боку споживачів сезонний попит, а з боку виробників — очікування фіскального тиску. Приміром, як на мене, підвищення збору на розвиток хмелярства на 0,5 відсотка відіб’ється на вартості пива вже наприкінці літа.
БезалкогольнІ напоЇ — здорожчання на 1—5 відсотків.
Ціни диктуватимуть спека, дорогий цукор і активізація попиту. Нагадаю, від початку літа виробництва безалкогольної продукції істотно подорожчало.
ТранспортнІ послуги — здорожчання на 3—5 відсотків.
У межах узгодженої індексації зростуть тарифи на послуги залізничного і трубопровідного транспорту. Авіаційний і автотранспорт підніме платню за перевезення внаслідок зростання цін на нафту і нафтопродукти на зовнішньому і внутрішньому ринку.
ЛІки — здорожчання на 5 відсотків.
Результат зумовить подорожчання послуг санаторно-курортного лікування, що відбувалося і в червні-липні.
КомунальнІ послуги — здорожчання на 10—12 відсотків.
На мій погляд, липневого подорожчання житлово-комунальних послуг виявиться недостатньо для приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня, про який судити доводиться інтуїтивно. Й тому, що тарифоутворення не відзначається прозорістю, і тому, що невідомо, чим, власне, закінчаться переговори з МВФ.
Туристичні послуги: здорожчання на 8—10 відсотків.
Туристичний сезон засвідчує, що попри високі ціни на продовольство і послуги попит на причорноморські або середземноморські курорти лише зростає.
Офіційний курс — 7,97 гривні за долар США.
Я виходжу з того, що Нацбанк має задосить важелів для уникнення різких коливань курсу гривні до долара США і збереження цінової стабільності навіть при тому, що порозуміння з МВФ прийде з деяким запізненням.
