Якось дуже спокійно у Дніпропетровську останнім часом. Послабшав голос опозиції і в коридорах, і в сесійних залах місцевих рад.

Як живеться опозиції на Дніпропетровщині, — про це наша розмова з депутатом Дніпропетровської обласної ради Антоніною УЛЬЯХІНОЮ.  Й ось що вона розповіла:
— Людей залякують тим, що якщо вони вийдуть на акції протесту, то залишаться без роботи. Ще свіжий у пам’яті вражаючий приклад, який справді сколихнув весь Інтернет-простір, коли начальник обласної міліції Віктор Бабенко назвав людей, котрі зібралися їхати на акцію протесту до Києва, «гарматним м’ясом» і при цьому пообіцяв влаштовувати масові перевірки документів усіх, хто від’їздить поїздами до столиці. На щастя, до цього не дійшло. Але вже самі такі заяви керівника відомства, яке має захищати права людей, нагадують 1937 рік, рік «розквіту» сталінських репресій. Чи можемо уявити, щоб керівник поліцейського відомства заявив подібне у будь-якій цивілізованій європейській країні? Можете не сумніватися: вже наступного дня його на посаді не стало б.
Чи взяти нещодавні збори громадян з ініціювання референдуму щодо заборони продажу українських земель сільськогосподарського призначення. Тільки один показовий приклад. Виконавчий комітет Вільногірської міської ради заборонив проведення зборів тільки на тій підставі, що в повідомленні ініціативної групи не вказано, хто і в який спосіб забезпечуватиме утримання в належному стані місця проведення зборів та здійснюватиме контроль за дотриманням громадського порядку. Уявляєте? Те, що влада зобов’язана забезпечити сама, перекладається, справді, з хворої голови на здорову, на плечі... самих громадян. Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав скандальне рішення вільногірських чиновників нечинним.
Коли 30-річний голова Єлизаветівської сільської ради Петриківського району Максим Голосний став публічно заявляти про свій протест проти дій місцевої влади, на молоду людину, обрану на посаду тільки восени минулого року, відкопали «компромат» п’ятирічної(!) давності і порушили кримінальну справу за фактом ... хуліганства.
— Спостерігаючи за роботою чергової сесії обласної ради, я не помітила явної зневаги до депутатів вашої партії. Хоча дещо здивувало, що пленарні засідання фактично веде не голова обласної ради Євген Удод, а... голова облдержадміністрації Олександр Вілкул.
— Мене це не здивувало. Адже нинішні перші особи в області протягом тривалого часу працюють разом, і пріоритети для них давно визначені. Але якщо таким речам вони не приділяють належної уваги, то це можна списати на їхню молодість. На жаль, не так страшні пани, як підпанки. Якщо голова облдержадміністрації демонстративно засвідчує прагнення співпраці з усіма політичними силами, якщо керівник обласної ради дає можливість хоча б озвучувати позицію кожної політичної сили на сесіях, то в містах і районах області все робиться з точністю до навпаки. Справа доходить до образ, приниження і зневажливого ставлення до представників інших партій. Але досвід показує, що так довго тривати не може. Замовчування проблем, нехтування думок тільки підігрівають суспільство. А наслідки можуть бути надто непередбачуваними.
Бесіду вела Тетяна ВАЛІГУРСЬКА.
Дніпропетровська область.