У країні тільки й розмов, як про реформування житлово-комунальної галузі. Гучні заяви, стахановські плани, а віз, здається, і нині там. «Створення ОСББ — один із пріоритетів у програмі реформування житлово-комунальної галузі, тому держава буде всіляко підтримувати громадян у цьому напрямі», — заявив днями Володимир Стороженко, начальник Головного управління житлового господарства КМДА. Та поки чиновники на словах підтримують створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, робити це громадянам не так просто. Адже бажання створити ОСББ — замало. Передусім, радять бувалі у бувальцях, потрібно бути готовим до затятої боротьби із ЖЕКами, постачальниками послуг та чиновниками «середньої ланки». Мовляв, проблеми виникають уже на етапі формування списку мешканців будинків.
— Влада, здається, підтримує ідею створення ОСББ. Нещодавно в першому читанні народні обранці ухвалили зміни до деяких законодавчих актів щодо об’єднань співвласників багатоквартирного будинку. Але, з другого боку, необізнаність людей та спротив чиновників гальмують цей процес, — каже Олена Білинська, керівник ОСББ Солом’янського району столиці.
Проблемами супроводжуються усі етапи створення ОСББ: отримання інформації про власників помешкань, реєстрація об’єднання і головне — передача будинку на баланс ОСББ. «Причина — небажання чиновників розлучатися із житловим фондом. Згідно із постановою Кабміну, датою передачі житлового комплексу на баланс є день підписання акта приймання—передачі. Але при укладанні договорів безпосередньо з постачальниками послуг вони вимагають додаткових документів — розпоряджень Київради. Останні оформлюються по два-три місяці, а то й довше. На наш погляд, це банальне затягування», — переконує Олена Білинська.
Тільки після створення ОСББ у будинку з’являється реальний ефективний власник, — переконаний Михайло Кальтагейсер, голова правління ОСББ, яке одним із перших виникло в Україні (1996 рік): «ЖЕК, який сьогодні управляє якимось будинком, не зацікавлений у тому, щоб там було чисто, щоб усе працювало. Адже, за великим рахунком, зарплата його працівників жодним чином не залежить від якості наданих послуг. І якщо громадяни не візьмуть під свій контроль діяльність монополій, споживання житлово-комунальних послуг, формування тарифів тощо, ціни зростатимуть, а якість послуг ставатиме дедалі гіршою».
З власного досвіду Михайло Кальтагейсер запевняє: об’єднання співвласників несе в собі чимало позитивів. Це і поліпшення якості комунальних послуг, й ефективне їх використання. «Після встановлення нашим будинком засобів обліку теплоенергії ми на 10 відсотків почали платити менше. А три роки тому ми встановили регулюючий клапан. Він не тільки дає змогу вимірювати споживання, а й споживати стільки, скільки нам потрібно. Цей елемент окупився буквально за декілька місяців».
Щоправда, далеко не всі експерти вбачають в ОСББ панацею житлово-комунальної галузі. Як і скрізь, є певні нюанси. Але з тим, що, тільки об’єднавшись, мешканці зможуть реально впливати хоча б на якість послуг, погоджуються майже всі. Нагадаємо, ще кілька місяців тому влада озвучувала плани до 2014 року створити 45 тисяч ОСББ. Це — близько 70% усіх багатоквартирних будинків.
