Днями в Малих Канівцях Чорнобаївського району, що на Черкащині, відзначили 125-річчя з дня народження славетного земляка — поета, літературознавця, перекладача Михайла Драй-Хмари.
Тут він народився 10 жовтня 1889 року. Репресований 1935-го, помер Михайло Опанасович далеко від отчого дому — на Колимі у квітні 1939 року.
Ушанування пам’яті Драй-Хмари на батьківщині відбулося за ініціативи його односельця, народного депутата України Миколи Томенка. За сприяння очолюваного ним фонду «Рідна країна» в Малих Канівцях відкрили стелу на в’їзді в село з написом: «Малі Канівці. Батьківщина відомого поета Михайла Драй-Хмари» із зазначенням дати народження і смерті.
«Драй-Хмара належить до когорти українських поетів, недооцінених щодо сили й значності свого таланту і неправильно оцінених щодо його місця в літературному процесі, — сказав, відкриваючи захід, Микола Володимирович. — Критика писала про нього мало, причому писали або друзі, або вороги. Друзі підтягали його під категорію неокласика, а вороги, більшовицька критика, відчули ворожість і в його поезіях, і в колі його особистих зв’язків, зраділи нагоді заплямувати. Згодом поета заарештували, випустили, але ненадовго. У 1935 році відбулися другий арешт і суд, заслання на Колиму терміном на п’ять років. Сталінська влада все зробила для забуття українського патріота».
Томенко пригадав, що вперше дізнався про Драй-Хмару в бібліотеці в США, куди мав нагоду поїхати ще в студентські роки. Його дуже зацікавила ця постать і, як зізнався депутат на зустрічі, сьогодні вже може сказати, що дотримав даного собі тоді слова: повернув поета із забуття.
Власними судженнями про долю поета і його творчість, його внесок у скарбницю української літературної спадщини поділилися на цій зустрічі заступник директора Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, літературознавець, кандидат філологічних наук Сергій Гальченко, доктор філології, професор Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Володимир Поліщук. Вони відзначали його високу ерудованість (Михайло Драй-Хмара знав 19 мов) та працездатність. Окрім викладацької діяльності, власної творчості, ще займався перекладами творів авторів зі світовим іменем.
