Вища освіта в громадянському суспільстві розглядається не лише як інструмент підготовки кадрів для потреб держави, а і як сфера реалізації права людини на здобуття професії, підвищення рівня її освіченості, зрештою, її самовдосконалення.
Вступна кампанія-2011 у розпалі. Цей рік особливий через надзвичайно невелику кількість вступників при наявних 460 тисячах ліцензованих місць в університетах.
Суспільство загалом бажає отримати справедливу, ефективну, об’єктивну, прозору систему зарахування до вищих навчальних закладів, недопущення проявів зловживань, корупції, хабарництва та інших негативних явищ у сфері освіти. Та чи зможуть цьогорічні абітурієнти прозоро й ефективно зреалізувати конституційне право на здобуття освіти в Україні?
Своїми роздумами про проблеми вступної кампанії-2011 ділиться експерт з питань вищої освіти, доктор філологічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Шинкарук Василь Дмитрович (на знімку), заступник міністра освіти і науки України (2007 — 2009 рр.)
— Василю Дмитровичу, вступна кампанія-2011, яка розпочалася 1 липня, відбувається за зміненими правилами. У чому її новизна?
— Цього року вступ до вищих навчальних закладів відбувається на підставі чинних умов прийому до вищих навчальних закладів, що затверджені наказом МОН № 961 від 19.10.10 року.
Враховуючи досвід минулорічної вступної кампанії, оновлені правила розробляли разом влада, експерти-освітяни та представники громадських організацій. У вересні минулого року було організовано та проведено «круглий стіл» із запрошенням представників усіх вищих навчальних закладів, громадських організацій до формування нових умов прийому на цей рік. Об’єктивність та прозорість вступної кампанії — це вимога суспільства.
Нововведенням вступної кампанії-2011 є подовження терміну подачі документів з 15 днів до одного місяця, з 1 липня по 31 липня. Це стало логічним після минулорічної проблеми черг біля вищих навчальних закладів та скупчення абітурієнтів біля приймальних комісій.
У 2011 році абітурієнти мають право подати документи до п’яти вищих навчальних закладів та на три спеціальності в кожному з них (всього 15 спеціальностей). Дозволено використовувати сертифікати минулих років з 2008 року. Можна зараховувати за результатами вступних випробувань абітурієнтів, які здобули повну загальну середню освіту в 2007 році й раніше, але зареєструвалися і проходили зовнішнє незалежне оцінювання з навчальних дисциплін у 2008, 2009, 2010 роках та мають в сертифікаті бали не нижче 124.
Чітко визначено, що кількість пільговиків не може бути вище 25 відсотків.
Цього року також вперше запрацювала система «Електронний вступ», яка дає змогу абітурієнтам надіслати документи на вступ до ВНЗ через Інтернет.
— Проте експерти радять не покладатися повністю на це ноу-хау й подавати документи особисто.
— У минулі роки абітурієнти з батьками роз’їжджали по Україні, щоб подати документи в декілька вузів, створювали черги до приймальних комісій. Окрім того, такі поїздки — це великі витрати із сімейного бюджету українців. Відтепер, сидячи вдома біля комп’ютера, абітурієнт може розсилати в університети заяви та відскановані копії своїх документів.
Електронний вступ існує не лише в нас. Такі системи працюють у багатьох країнах світу і громадськість їм довіряє. Такий експеримент, на мою думку, сьогодні є логічним.
Однак ніхто не забороняє користуватися традиційними методами реєстрації. Тим більше, жодних черг чи проблем під час подання документів немає, кількість абітурієнтів цього року майже вдвічі менша, а терміни вступної кампанії подовжені до місяця.
— Водночас у державі є гостра проблема забезпечення відкритості й прозорості вступної кампанії.
— Так, на жаль, у вищих навчальних закладах ще має місце низький рівень інформованості абітурієнтів про навчальний заклад та правила прийому, про наявні ліцензії й акредитаційні сертифікати, процедуру апеляції і можливості вирішити спірні питання з керівництвом приймальної комісії. Додамо до цього непрозорість процедури зарахування на місця державного замовлення; відмову у прийомі документів, що засвідчують пільги, встановлені державою; відсутність інформації щодо умов надання довгострокових пільгових кредитів на навчання, прозорого конкурсного відбору при прийомі на навчання для здобуття наступного освітньо-кваліфікаційного рівня; незрозумілі умови прийому за скороченими термінами навчання фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста. І це — непоодинокі явища у діяльності ВНЗ. У результаті в суспільстві формується стійке уявлення про вступну кампанію як непрозору корумповану процедуру, якої неможливо уникнути. Вносять свою частку в це і засоби масової інформації. «Зламати» такий стереотип непросто, але можливо.
Діяльність приймальних комісій повинна вирізнятися гласністю, об’єктивністю, інформуванням на стендах приймальної комісії, веб-сайтах ВНЗ та в засобах масової інформації, щоб кожний абітурієнт та його батьки мали можливість отримати своєчасну кваліфіковану відповідь на всі запитання щодо вступу до вищого навчального закладу.
— Василю Дмитровичу, чимало запитань виникає в абітурієнтів і щодо формування та оприлюднення вищим навчальним закладом так званого рейтингового списку.
— Рейтинговий список абітурієнтів формується у кожному навчальному закладі та за кожною спеціальністю. Це список всіх абітурієнтів, які подали документи до вищого навчального закладу, із зазначенням рейтингового бала та рейтингового місця кожного абітурієнта. Перший рейтинговий список, із зазначенням осіб, рекомендованих для зарахування до навчального закладу на бюджетну форму навчання, оприлюднюється 1 серпня. Після цього в абітурієнтів буде п’ять днів (до 5 серпня включно) для того, щоб подати оригінали документів до того вищого навчального закладу, де вони рекомендовані до зарахування. 6 серпня рейтингові списки мають оновитися, з них будуть виключені особи, які не подали в період з 1 по 5 серпня оригінали документів. У результаті їх місця займуть абітурієнти, які були нижче у списку та сформується другий рейтинговий список з усіх спеціальностей в усіх ВНЗ України. Ті абітурієнти, які з’явились у другому рейтинговому списку, матимуть два дні (6 та 7 серпня) для того, щоб подати оригінали документів до вузу. 8 серпня всі вузи України мають втретє оприлюднити рейтингові списки, знову виключивши з нього абітурієнтів, які не подали оригінали своїх документів протягом 6 та 7 серпня. У результаті до нового рейтингового списку знову мають увійти абітурієнти, які знаходилися нижче за списком. Якщо такі абітурієнти з’являться у списку, у них також буде два дні (8 та 9 серпня) для того, щоб подати оригінали документів.
Рішення приймальної комісії вищого навчального закладу про рекомендування до зарахування оприлюднюється в день його прийняття шляхом розміщення на інформаційних стендах приймальної комісії та веб-сайтах ВНЗ із зазначенням категорій списку.
Після зарахування на бюджетну форму навчання, тобто починаючи з 10 серпня, розпочнеться зарахування абітурієнтів на контрактну форму навчання, яке триватиме до 25 серпня 2011 року. Принцип формування рейтингового списку для контрактників залишається таким самим, як і на бюджет.
Необхідно також зауважити, що рейтинговий список для окремих категорій вступників формується за окремими категоріями в такій послідовності: вступники, які мають право на зарахування поза конкурсом; вступники, рекомендовані до зарахування за результатами співбесіди; учасники міжнародних олімпіад; вступники, які зараховуються за конкурсом.
— Яка категорія вступників має право на зарахування поза конкурсом?
— Право на зарахування поза конкурсом мають особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надане таке право; діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа віком від 18 до 23 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.94 №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (зі змінами); інваліди І та ІІ груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю), відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»; особи, яким відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане таке право; особи, яким відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» надане таке право; діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, при вступі на навчання за гірничими спеціальностями відповідно до Указу Президента України від 19.05.99 № 524 «Про державну допомогу дітям, які вчаться за гірничими спеціальностями і чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах»; діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов’язків, відповідно до Указу Президента України від 21.02.2002 №157 «Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді»; члени сімей шахтарів та гірничорятувальників, які загинули внаслідок аварії на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька» (постанова Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 № 6).
— Як відомо, цього року у вищих навчальних закладах зменшено обсяг державного замовлення. Яке підґрунтя такого рішення?
— Обґрунтованої і прорахованої інформації з цього питання немає, і державне замовлення традиційно формується за заявками вищого навчального закладу, виходячи з їхнього здебільшого суб’єктивного бачення регіональних потреб, а часто і з міркувань забезпечення популярності ВНЗ, прибутків від навчання за кошти фізичних та юридичних осіб тощо. У цьому році навчальним закладам необхідно було врахувати прогнозовані зменшення чисельності випускників загальноосвітніх шкіл, регіональні потреби у фахівцях з вищою освітою та потреби галузей економіки загальнодержавного значення, можливості працевлаштування випускників.
Упродовж останніх років проектні пропозиції подаються МОН України при погодженні органів місцевої влади. Однак такі кроки ще не позбавлені формальності. Особливу увагу слід приділити питанням невідповідності регіональних ринків освітніх послуг та ринків праці, перевиробництва підготовки фахівців з деяких напрямів підготовки і спеціальностей. Зокрема, з галузей знань «Право», «Економіка та підприємництво», «Менеджмент і адміністрування».
Нині проблемою є також виконання державного замовлення. За моєї практики надходило чимало пропозицій від навчальних закладів щодо повернення міністерству частини обсягу державного замовлення з певних напрямів підготовки. Невиконання державного замовлення контролюючі фінансові державні органи класифікують як нецільове використання державних коштів.
Кабінет Міністрів затвердив державне замовлення на підготовку молодших спеціалістів і бакалаврів у вищих навчальних закладах у 2011 році, зменшивши його порівняно з 2010 роком відповідно на 9,5%, або на 8 тис. до 76 тис. і на 19,3%, або на 25,5 тис. до 106,5 тис. Це відбулося адекватно до кількості абітурієнтів. Якщо у 2000 році в Україні було 6 мільйонів 600 тисяч дітей, а в 2010-му — 4 мільйони 230 тисяч, то можна порахувати наскільки суттєве скорочення відбулося.
Проте є серйозна проблема невідповідності суспільної популярності деяких спеціальностей та реальної потреби галузей економіки. Так, у центрах зайнятості зареєстровано 42 тис. фахівців з вищою економічною освітою. За даними Інституту економіки та прогнозування НАН України, сьогодні більше 30% випускників працевлаштовуються не за спеціальністю.
Дисбаланс між регіональними ринками освітніх послуг і ринками праці змушує випускників здобувати другу вищу освіту.
Особливу увагу потрібно приділити питанням напрацювання нових підходів до формування державного замовлення як тристороннього взаємовигідного договору між особою, державою і суспільством; поступового переходу від державного замовлення до державного контракту, який укладається між особою, вищим навчальним закладом і державою, за певних умов компенсації коштів, витрачених на навчання. Крім цього, потрібно створити окремий законодавчий акт щодо порядку формування державного замовлення.
— Василю Дмитровичу, то як, на вашу думку, подолати цей дисбаланс між попитом на професії з боку ринку праці та пропозицією на фахівців з вищою освітою?
— Потрібно сформувати в країні сучасну ефективну систему професійно-орієнтаційної роботи.
Побудувати таку систему можливо за рахунок: розроблення Державної програми відновлення професійного потенціалу України; реалізації програми перспективного і поточного прогнозування потреб виробництва у фахівцях з вищою освітою та програми інформування населення щодо прогнозних потреб на ринку праці; залучення до профорієнтаційної роботи центрів зайнятості населення, соціальних служб для молоді, молодіжних, жіночих та інших громадських організацій.
Досягти рівня збалансованості можна шляхом детального та системного моніторингу існуючих потреб ринку праці, а також аналізу функціонування регіональних ринків праці, щоб потім вже на державному рівні скоригувати отримані результати з огляду на глобальні процеси та тенденції.
— А на які професії сьогодні більший попит?
— Це такі професії, як інженери, технологи, проектувальники, програмісти, системні адміністратори, веб-дизайнери; фахівці в галузі будівництва, нерухомості, а також HR-спеціалісти, бізнес-тренери та менеджери з персоналу. На кадри в поліграфії та видавництві, аудиторів, перекладачів очікується сталий попит.
Зростання ролі освіти і науки в суспільстві та євроінтеграційні процеси, які охоплюють вітчизняну освітню галузь, вимагають адекватних змін у її структурі, змісті та організації. Освіта має стати більш доступною, якісною, відкритою і конкурентоспроможною на міжнародному ринку освітніх послуг.
— Ваші побажання цьогорічним абітурієнтам.
— Перед ними відкриті двері всіх вищих навчальних закладів України. І я глибоко вірю, що ви, цьогорічні абітурієнти, підете обраним шляхом твердо і впевнено, здобудете багато славних перемог, досягнете вершин професійного успіху. Ваші знання, молоде завзяття та ентузіазм потрібні нашій державі, нашому народу.
— Дякую за розмову.