Приступити до повномасштабних жнив Хмельниччині довго заважали дощі. Після затяжного періоду спеки вони зачастили якраз на час збирання врожаю. Техніці важко зайти в поле, тому й темпи збирання дещо відставали від минулорічних. А між тим попереду роботи чимало, бо зернові потрібно зібрати з площі понад 570 тисяч гектарів. Причому під ранні зернові та зернобобові відведено більш як 400 тисяч.
Традиційно в господарствах розпочали зі збирання ріпаку. За кілька останніх років аграрії встигли не раз переконатись, що ця культура наскільки вигідна, настільки й примхлива. Особливо під час жнивування. Варто втратити момент, як більша частина зерна може просто висипатись на поле ще до обмолоту. Тож тільки випадає погожа година, як жниварі одразу приступають до роботи.
Саме такі ризики змусили багатьох якщо не відмовитись, то суттєво зменшити площі посівів ріпаку, порівняно з попередніми роками. Та, попри всі небезпеки, тих, хто все-таки не проігнорував цю культуру нинішнього року, радує врожайність. За оперативними даними обласного управління агропромислового розвитку, в середньому вона перевищує минулорічні показники і становить понад дев’ятнадцять центнерів з гектара. Там, де не пошкодували коштів на елітне насіння і всі необхідні агротехнічні заходи, вона ще більша — в агроформуваннях Дунаєвецького, Полонського, Чемеровецького районів збирають по 25—34 центнери з гектара.
Якщо на вітчизняному ринку вже тепер дають близько п’яти тисяч гривень за тонну цієї олійної культури, то неважко підрахувати, що господарства не залишаться без зиску навіть за того, що собівартість вирощування дещо виросла порівняно з минулими роками. Адже ще пару років тому ціни на ринку були майже вдвічі нижчими.
На полях області дозрів і озимий ячмінь. Хоча площі його невеликі, але швидко справитись із ними так само заважали дощі. Якщо торік протягом першого тижня жнив було скошено понад п’ять тисяч гектарів, то тепер за такий само час — менше двох тисяч.
Однак оптимізму знову ж таки додає висока врожайність цієї культури, котра становить близько сорока центнерів з гектара. В Городоцькому, Красилівському, Чемеровецькому районах намолочують ще більше. Але найвищі показники поки що в Ізяславському районі, де кожен гектар дав по 57 центнерів збіжжя. Якщо порівняти з минулорічними цифрами, коли в середньому збирали лише по тридцять центнерів з гектара, то в господарствах нинішніми показниками задоволені.
Хоча ціни на ячмінь не зростають так стрімко, як на ріпак, і ця культура не повинна бути збитковою. Вже тепер зернотрейдери пропонують за неї в середньому півтори тисячі гривень за тонну. Однак мало хто із товаровиробників виставлятиме ячмінь на вільний продаж, оскільки останніми роками його висівають, як правило, за попередніми угодами із закупівельниками та переробниками.
Та головні роботи, як і ціни, ще попереду, коли почнеться збирання пшениці. Вона становитиме найбільшу частку в загальній кількості зернових. Першими за її обмолот взялися в господарствах Городоцького, Дунаєвецького, Новоушицького і Полонського районів взялися за її обмолот. Однак з кожним погожим днем кількість жниварів у полі стає дедалі більша.
Зволікати ніколи, бо, за прогнозами синоптиків, нестійка погода зберігатиметься найближчими тижнями. А коли так, є реальна загроза втратити частину вирощеного врожаю.
Тож у виграші будуть ті господарства, де зуміють організувати роботу без найменших затримок.
А зацікавленість у тому, щоб намолотити якомога більше зерна, велика. Вже не перший місяць ведуться активні розмови про зростання цін на хліб на світовому ринку. Отож і українські хлібороби хочуть мати на цьому зиск.
Взимку прогнозувалось, що висококласну пшеницю можна буде продавати більш як за дві тисячі гривень за тонну. Та нині зернотрейдери не дають більше 1,4—1,6 тисячі гривень.
Продавати зерно за такими цінами в хазяйствах не поспішають. У більшості налаштовані чекати на кращі пропозиції. Хоча важко сказати, чи вони справді надійдуть. Адже серйозні корективи у формування ціни на внутрішньому ринку вносить запроваджене нещодавно експортне мито на зернові. Зрозуміло, що зернотрейдери прагнутимуть компенсувати свої затрати якраз на заниженні закупівельної ціни.
Але якщо товаровиробники таки відстоять вищі позиції, то дешевого борошна і хліба на внутрішньому ринку очікувати не доведеться. В одній із мереж супермаркетів уже тепер довелося зіткнутись із ситуацією, коли трохи дешевше борошно продавали нормовано — не більше шести кілограмів на руки.
Щоправда, ажіотажу немає. Запасатись борошном, котре коштує від чотирьох з половиною до п’яти гривень за кілограм, ніхто особливо не поспішає. Однак і великих сподівань на те, що помел із нового врожаю буде дешевшим, теж немає. Бо навіть тепер, коли перше зерно пішло на зерносховища, сформованих і стабільних цін на зерновому ринку ще немає. Тому хлібороби не квапляться підраховувати свої прибутки, а насамперед заклопотані жнивними проблемами.
Хмельницька область.
Фото Галини КВІТКИ.
