У рибалок Херсонщини настали короткочасні «жнива»: у пониззі Дніпра, починаючи від лиманів і до дамби Каховської ГЕС, вода мало не кипить від косяків товстолобика! За день роботи рибальські артілі виловлюють від двох до восьми центнерів цієї великої риби, що може важити до двадцяти кілограмів. Але якщо промисловики удачею цілком задоволені, то іхтіологів «стовпотворіння» рослиноїдних риб на невеликих ділянках акваторії зовсім не радує — це явний сигнал екологічного неблагополуччя.
— У найспекотніший час скидання води з греблі Каховської ГЕС знизилося до 980—990 кубометрів на секунду, тоді як для нормального водообміну необхідно збільшити цей показник хоча б у півтора разу. Через те, що приплив з верхів’їв послабився, вміст кисню у воді Дніпро-Бузького лиману зменшується з кожним днем — його витісняє сірководень. Фахівці прогнозують уже традиційну для липня—серпня масову загибель риби, — пояснює начальник відділу іхтіології управління «Херсондержрибоохорони» Лілія Курсіна.
Проте товстолобик рибалкам виявився дуже до речі. Оскільки ця риба в природних умовах на півдні України не нереститься, її розводять штучно, тож держава не встановлює й квоти на її вилов. Тому частка товстолобика в уловах рибальських підприємств усіх форм власності цього року становить 46 відсотків. Однак офіційна статистика не враховує браконьєрських уловів, які, за словами знавців, можуть навіть перевищувати кількість пійманого легальними добувачами, що працюють по квотах і ліцензіях.
Сарана атакує
Осередки розмноження сарани у Великолепетиському і Бериславському районах виявили співробітники Державної інспекції захисту рослин у Херсонській області. Поки ненажерливі комахи, піднявшись на крило, не перебралися на поля й городи, територію в 60 гектарів довелося поспішно обробити інсектицидами.
Востаннє масштабний спалах розмноження сарани на Херсонщині фіксували в 2004 році. Однак вони можуть повторюватися циклічно кожного третього, сьомого і десятого року, тож розслаблятися аграріям не варто. Повністю знищити небезпечних «коників» у Таврії неможливо, оскільки колонії сарани давно й міцно облаштувалися на території двох місцевих заповідників — Асканії-Нови й Чорноморського біосферного. А там проводити обробку отрутохімікатами не можна, бо через це можуть загинути представники рідкісних видів комахоїдних птахів і тварин, що перебувають під суворою охороною.