Без скандалу жити нудно. Особливо, якщо йдеться про політичні конфлікти, в яких задіяні відомі персони.
Таємниче зникнення
Не кращі часи переживає обласна організація Партії регіонів. Її рейтинг серед населення регіону продовжує падати, і це, схоже, серйозно спантеличило місцевих партійних керівників. Почнемо з того, що із сайту Луганської облради зникли результати вивчення думки жителів області «стосовно актуальних проблемах їхньої життєдіяльності». І це цілком зрозуміло, адже рейтинг ПР має тут не дуже оптимістичний вигляд. Дослідження проводила кафедра соціології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля в березні-квітні 2011 року. Отож на момент проведення опитування, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися найближчим часом, трипроцентний бар’єр могли подолати п’ять політичних партій.
Розчарування жителів області у всіх політичних силах відобразилося у значному відсотку учасників опитування, котрі висловили намір на парламентських виборах голосувати проти всіх, — 23,2 відсотка від загального числа опитаних. За даними моніторингу, наведеного для Луганської облради, максимальним — 58 відсотків — рейтинг Партії регіонів був у листопаді 2006 року, однак після цього постійно знижувався. У листопаді 2007-го, наприклад, регіоналів були готові підтримати вже 52,8 відсотка, в жовтні 2008-го — 33,3, у травні 2009-го — 45,6, у листопаді 2009-го, перед президентськими виборами, він підвищився до 53,8 відсотка. Але вже через рік після приходу регіоналів до влади їхній рейтинг скотився в області до 30 відсотків. До того ж хочеться зауважити, що за результатами виборів в органи місцевого самоврядування та міських голів у жовтні 2010 року всі ради в області практично повністю сформовано регіоналами, представники цієї партії становлять також більшість керівників міст. Однак...
Як вважають місцеві політики, падіння рейтингу Партії регіонів до 30 відсотків не повинно вселяти її опонентам особливої радості. Набагато більше має хвилювати зростаюча кількість тих, хто хоче голосувати проти всіх або не вважає за потрібне ходити на вибори взагалі. Крім того, незважаючи на значне падіння рейтингу ПР, навіть про такі цифри аутсайдерам луганської політики доводиться тільки мріяти.
Останній скандал з регіоналом Романом Ландіком обговорювала вся країна. А тим часом у Луганську розгортаються події, які просто вражають своєю оперативністю. Можна сказати, вперше (принаймні в Луганську) Партія регіонів так швидко відреагувала на те, що сталося, до того ж досить жорстко. Романа Ландіка за лічені дні було виключено з партії, а позачергова сесія Луганської міськради більшістю голосів виключила його з депутатської фракції Партії регіонів. Крім того, Ландіка відсторонено від керівництва постійною комісією з питань інфраструктури міста, транспорту і зв’язку.
Сєверодонецька ТЕЦ винувата?
Увагу тих, хто активно цікавиться політикою, привернув ще один факт. Щоправда, прямого відношення до політики він нібито не має, і все-таки під час докладного розгляду очевидна серйозна база для політичного скандалу. Йдеться про колишнього міського голову Сєверодонецька Володимира Грицишина. Ця людина відома не лише своїм непростим характером, а й здатністю змінювати політичні погляди залежно від ситуації. Останні вибори за крісло міського голови він програв і тривалий час залишався без діла.
На початку червня міністр енергетики Юрій Бойко підписав наказ про призначення Володимира Грицишина керівником Сєверодонецької ТЕЦ. У перший же день знайомства з колективом новий директор повідомив, що теплоелектроцентраль відтепер буде переведена на вугілля. Це спричинило певне здивування в городян. Міський голова Валентин Казаков відкрито не підтримує переведення на вугільне паливо, пояснюючи це тим, що утилізація або поховання шлаків, які утворяться під час спалювання вугілля, вимагатиме витрат, які можуть перевищувати економію на паливі. Більше того, ці додаткові витрати ляжуть на тарифи.
Категорично проти повернення Сєверодонецької ТЕЦ на вугільне паливо й місцева екологічна громадськість. У «Зеленому світі», наприклад, вважають, що водночас різко зростуть викиди забруднюючих речовин — оксидів сірки та леткої золи. А підприємство перебуває практично в центрі густонаселеного регіону, де проживають понад 300 тисяч людей. А оскільки переведення станції на вугільне паливо насамперед підтримує міністр енергетики, котрий є одним з лідерів Партії регіонів, населення спрямовує своє невдоволення на адресу правлячої партії. У зв’язку з цим, як уважають спостерігачі, падіння рейтингу ПР у Сєверодонецьку також намітилося.
Де вітер змін?
На початку червня в засобах масової інформації області з’явилося повідомлення про те, що член керівної ради ВО «Свобода» Сергій Коваленко покинув лави партії. Разом із ним пішли ще п’ятнадцятеро осіб, яких, він нібито привів із собою. Головним мотивом такого масового «грюкання дверима» послужило невдоволення діями лідерів «Свободи», зокрема провокативними діями 9 Травня у Львові. А голова Харківської обласної організації й куратор Луганської обласної організації ВО «Свобода» Ігор Швайка підігрів цю ситуацію в Луганську, коли в обласній раді хотіли заборонити діяльність «Свободи». Цими діями, за словами Коваленка, «Швайка «злив в унітаз» весь її луганський електорат, що створювався два роки». До речі, в Луганську харків’янин став відомий завдяки своїй участі в «Антифашистському форумі» і позачерговій сесії Луганської обласної ради, що обговорювала заворушення у Львові в День Перемоги.
Коваленко зізнався, що ще в грудні 2010 року заявляв про свій вихід з організації, але тоді його запросив до себе Олег Тягнибок і просив цього не робити, обіцяючи зміни в політиці партії. «Але все залишилося, як і раніше, а така провокаційна політика діє не на об’єднання країни, а на роз’єднання», — вважає Коваленко. На його думку, керівництво партії не приділяє належної уваги Луганській області й, більше того, заважає ініціативам луганських націоналістів. За його прогнозами, найближчим часом з партії вийдуть декілька десятків людей, що може спричинити повне припинення діяльності організації на території області. «Я не впевнений, чи існуватиме «Свобода» в нашій області. Я гадаю, що залишиться декілька осіб, які постійно переходять з однієї партії в іншу і не є патріотами», — пояснив він.
Ігор Швайка, напроти, ситуацію не драматизує, акцентувати увагу на тому, що «...це звичайний конфлікт. Не можна без скандалу вийти з будь-якої партії». Що ж стосується конкретно Сергія Коваленка, то куратор вважає, що ця людина не витримала режиму роботи, не змогла відповідати за допущені помилки перед однопартійцями, тому знайшла найлегший вихід: просто покинула організацію. Що стосується інших п’ятнадцяти партійних однодумців Коваленка, то Ігор Швайка назвав їх міфічними, не існуючими, тому, вважає, що їхнє залишення партії не слід сприймати серйозно. До речі, цікава деталь: ніхто з керівників луганської «Свободи» — ні колишніх, ні діючих, ні сам куратор — не можуть назвати точної кількості членів партії. Посилаючись на статут, Швайка обмежується загальними фразами: «Я можу сказати, що членів партії в Луганській області стало набагато більше, і щоразу після кожного візиту я забираю готові особові справи. На сьогодні вони поки що розглядаються політрадою. Жодного зауваження стосовно цих людей не було. Чисельність «свободівців» постійно збільшується, знаходяться нові люди».
Масла у вогонь підливає й колишній керівник обласної організації «Свобода» Дмитро Снєгірьов. Деякий час тому він також пішов зі свого керівного поста з великим скандалом, тому що не був згоден з політикою вищого керівництва партії. «Свобода», за його словами, «має з національною ідеєю стільки ж спільного, скільки морська свинка з морем». «Ідеологія націоналізму — це ідеологія любові до ближнього, а не провокації й не напади на ветеранів», — заявляє екс-глава партії.
Отже. Чи то «Свободі» так не щастить у найсхіднішій області України, чи то Луганщині не щастить на «Свободу».
Луганська область.
