Про підсумки восьмої сесії Верховної Ради України шостого скликання та завдання на нову парламентську сесію — розмова нашого кореспондента з головою Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Володимиром МАКЕЄНКОМ.

— Чи часто упродовж сесії порушувався Регламент Верховної Ради?

— Так, дуже часто. Майже щодня. У чому системна проблема? Регламент приймався, коли система виборів була мажоритарна. Він трішки відшліфовувався, вносилися зміни, коли була вже змішана система, і у такому ж вигляді Регламент залишився і до сьогодні. Згідно з Конституцією, ми привели у відповідність і закон про уряд, і закон про Регламент. Але Конституційний Суд ввів у дію Конституцію попередню. І що маємо — Регламент під змішану систему, а в парламенті — стовідсотково партійна система. Тепер чекаємо внесення нового виборчого закону про змішану систему. Якби його було прийнято, то вже було б чітко зрозуміло, що треба змінювати і Регламент. Але закону на сьогодні немає. У Регламенті є така норма, як індивідуальне право народного депутата. А у житті — фракції, виступи від фракцій. Уже ввели виступи від депутатських груп, позафракційних. У нас була серйозна полеміка: депутатська група називає себе фракцією. Я відкриваю їм Регламент і кажу: ні, ви не фракція, бо фракцією є ті депутати, які пройшли передвиборну кампанію, подолали тривідсотковий бар’єр і яких ЦВК зареєструвала від цих політичних сил. Ось це і є системні порушення. Повинно бути чітко розписано, що таке фракція, хто має право законодавчої ініціативи. Але після рішення КС ми досі стоїмо на політичному шпагаті.

Отож ми повинні чітко визначитися: по-перше, яка Конституція, можливо, буде внесено зміни до Конституції, по-друге, закон про вибори, по-третє, Регламент. Бо якщо половина депутатів обиратиметься в округах, у Регламенті повинні бути прописані їх права і обов’язки.

— Чим взагалі під час сесії займався Регламентний комітет?

— Насамперед — поточна робота з документами. Після прийняття закону про вільний доступ до інформації, обіг паперів у секретаріаті нашого комітету збільшився у сім разів. Кожен журналіст, кожен громадянин хоче знати про кожного народного депутата все: декларацію про доходи, житло і т. д. І всі звертаються до нас. Ми відповідаємо лише про те, що у нас є. Адже декларація про доходи депутата у податковій. Багатьох це не влаштовує, на нас навіть до суду подають. Через вал роботи звільнилося вже два працівники секретаріату.

По-друге, згадайте, скільки тимчасових комісій було створено у Верховній Раді й хочуть створити. Щось десь трапилося, на кожен пчих і вітерець — дайте слідчу комісію! Я не великий прихильник слідчих комісій, бо це — приміщення, обладнання, апарат. Як правило, створення ТСК ініціюють не голови комітетів, а прості народні депутати, бо це — на рік кабінети, машина, апаратура, прес-служба, візитівки... Але якщо щось трапилося на транспорті — є транспортний комітет, з судами — є комітет з правосуддя. Навіщо стільки слідчих комісій, що вони весь час розслідують? А де прокуратура, силові структури, місцева влада? На кожному засіданні комітету ми по три-чотири ТСК помаленьку скидаємо у корзину.

Є багато й політичних питань. Пропонують створити слідчу комісію щодо підвищення цін на щось. Було безліч ініціатив щодо гречки. Але це ж справа уряду, а не слідчих комісій.

Згідно з Регламентом усі законопроекти, які потрапляють у сесійний зал для голосування, повинні пройти через наш комітет на відповідність Регламенту. Є порушення процедури подання законопроекту чи нема. А також ми вирішуємо питання депутатів-сумісників, непарламентської поведінки.

— А що в разі «непарламентської поведінки» може вирішити стосовно депутата ваш комітет? Як можна вплинути на депутата?

— Відсторонити від участі в сесії до п’яти пленарних засідань. Але таких випадків за мого головування не було. Ми мирні люди. І з «димовими шашками» мирно закінчилося, хоча було подання Генеральної прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності.

— А яка наразі ситуація із забезпеченням народних депутатів житлом? Чи всі депутати мають власні квартири — це службове житло чи їхня приватна власність? Що буде з цими квартирами, коли закінчиться каденція Верховної Ради?

— Згідно із законодавством народний депутат України має право на службове житло. У нас є службові квартири, у яких проживають народні депутати. Є депутати, які проживають у готелях. За мого голосування комітет не прийняв жодного рішення щодо виділення жодної квартири в постійне користування чи виплати грошової компенсації. Закінчиться строк — звільніть квартиру.

— А хіба депутати не приходять із проханнями дати квартиру?

— Приходять, я їм кажу: мандат є, депутатська зарплата, дипломатичний паспорт, можливість вирішувати питання — скільки можна жити за рахунок платників податків? Або ж говорю: немає проблем, пиши заяву, приходь на комітет, запросимо ЗМІ, лідерів фракцій і партій і подивлюся, яким ти будеш у списку партії на наступних виборах. Така позиція комітету має серйозну підтримку від керівництва усіх партій.

— А що означає «службова квартира»? Чия це власність?

— Це власність Верховної Ради. Квартири умебльовані. Закінчиться строк повноважень депутата — він виселяється з неї. А несімейні депутати проживають у готелі «Київ».

— Які питання будуть головними на наступній парламентській сесії?

— Пенсійна, земельна реформа, закон про вибори, думаю, буде дуже багато роботи, бо це буде передвиборний рік. Пристрасті у залі кипітимуть.