Етно-тур-фест «Бурштиновий шлях» уже вдруге проходив у Володимирецькому районі на Рівненщині в рамках проекту «Поліський трамвай». Дійство відбувалося біля «Кукушки» — найдовшої в Європі вузькоколійки (106 км), яка з’єднує село Антонівку та райцентр Зарічне. Кілька років тому «Кукушка» потрапила до рейтингу «Сім чудес Рівненщини». Це дало змогу знайти кошти на реалізацію проекту «Поліський трамвай», що передбачає широку популяризацію зеленого туризму в краї. За цей час створено інформаційний інтернет-портал, видані рекламні буклети, відкрився музей вузькоколійки в Антонівці (і подібний — у Морочному Зарічненського району), станції Біле, Антонівка, Морочне, Зарічне облаштовані дитячими майданчиками. За рік розвинулася й туристична інфраструктура — до існуючих п’яти агросадиб додалося ще сім, утворюються окремі селянські господарства, де є і ставки для риболовлі, і місця для відпочинку, й інші туристичні принади. А в селі Воронки, біля Воронківського озера, з’явилася турбаза на 50 осіб, відкрилися готельні кімнати, пункт прокату туристичного спорядження.
«Мета фестивалю — популяризувати туристичні можливості нашого регіону. А це — чисте довкілля, дві річки й одинадцять озер із чистою водою, гриби, ягоди, риболовля, мисливство. Тому зелений туризм, поряд із нашими надрами — торфом, бурштином — це наші перспективи. Потрібна спеціальна державна програма, яка б активізувала подібну діяльність в депресивних регіонах. Нам не потрібні дотації, ми хочемо заробляти гроші», — сказав голова Володимирецької райдержадміністрації Володимир Ткачук.
Організатори фестивалю — Володимирецькі райдержадміністрація та райрада, асоціація «Бурштиновий світ України», Львівська залізниця та Рівненське облуправління культури. А гостей з’їхалося — більше двадцяти колективів з Рівненщини, а також з Волинської області та Києва.
Фестиваль «Бурштиновий шлях» має всі шанси вийти на всеукраїнський (а в перспективі — й на міжнародний) рівень. Адже інтерес до етно-імпрез у світі величезний. Свято тривало три дні: день бурштину, день чорниці та день традиційної поліської кухні. Розмаїття вражень підсилювалося традиційною поліською гостинністю: по головній алеї фестивалю не можна було пройти, щоб хтось не запросив тебе — до пісні, до танцю, а то й до столу. Очі розбігалися від страв, які господині виставляли на столи: тут і юшка, і вареники з чорницею, і мед, і різна риба, і грибочки мариновані, і навіть найбільший поліський делікатес — мацик. А ще — від розмаїтих виробів народних майстрів, котрі можна було придбати за цінами, на порядок нижчими, ніж у столиці. 
Увійде до об’єктів посиленої туристичної уваги і майбутній Музей бурштину, де гості зможуть удосталь намилуватися сонячним каменем, що віднедавна став візитівкою Полісся. Відкриється він наступного року просто неба, неподалік вузькоколійки та родовища бурштину «Володимирець Східний». 
Фото Віктора КОВАЛЬЧУКА.