Майже 150 фахівців з України, Росії, Білорусі, США, Канади та Бразилії взяли участь у міжнародному консиліумі «Системний підхід у сучасному агровиробництві. Використання інформаційних та енергозберігаючих технологій у рослинництві». Тижневий форум науковців, представників аграрного бізнесу проходив у селищі Варва Чернігівської області на базі СТОВ «Дружба-Нова» — однієї із провідних компаній України, яка серед перших у державі почала вивчати та системно впроваджувати основні елементи точного землеробства разом з іншими інноваційними технологіями у виробництво.

Більшість гостей були вражені почутим і побаченим на заході.

— Ми працюємо в Москві, — зазначив комерційний директор ТОВ «Агроштурм» Олександр Сорокин.— Але я не пам’ятаю, щоб у Російській Федерації проводили щось схоже. Я з упевненістю можу сказати, що Україна йде попереду в освоєнні технології точного землеробства. Ми запросили у Варву багатьох керівників російських сільгосппідприємств. Нехай вони побачать те, що вже працює. Не потрібно наступати вдруге на ті само граблі. Треба переймати досвід «Дружби-Нової».

А він справді значний. За 10 років діяльності господарство стало одним із найпотужніших, інвестиційно привабливих в Україні. Найсучасніша техніка кращих світових брендів обробляє вже понад 90 тисяч гектарів землі в Чернігівській, Сумській та Полтавській областях. У «Дружбі-Новій» створено управління з питань науки та агрохімічного сервісу. Пройшла атестацію на право вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду сучасна вимірювальна агрохімічна лабораторія. У компанії відмовилися від плугів і використовують безвідвальний обробіток землі, успішно впроваджують технологію «No-Tіll».

— Це світова тенденція — укрупнення господарств, — прокоментував побачене спеціаліст з агрономії агроконсалтингової фірми з Канади Олексій Мельничук. — 20—30 років тому великим фермером в Канаді вважався той, хто мав близько 400 акрів землі (майже 150 гектарів). Нині фермер із 400 акрами — це фермер-любитель. Тобто, щоб реально підтримувати високий рівень виробництва і виживати в теперішніх умовах, у нього просто не вистачить ресурсів. Такі ферми практично неконкурентоспроможні. 

Тому нині середній розмір ферми в Канаді — близько 1000 акрів. Отож укрупнення ферм — це реальний процес, це світова тенденція.

І єдине, що обмежує ці можливості, — це ефективне управління такими великими господарствами, саме цей системний підхід, щоб усе працювало, як налагоджений механізм. «Дружба-Нова» — приклад такої системності. Насамперед мене вразило в цьому господарстві —  поєднання великих площ з ефективністю управління ними. Це треба вміти, щоб не просто застосовувати якісь технології на великих полях, а й ефективно їх застосовувати. У Північній Америці не так багато ферм, які мають площу понад 10 тисяч гектарів. А площа «Дружби-Нової» на порядок вища. І як це управляється, і які технології застосовуються на цих полях — це справді вражає.

Під час консиліуму було проведено дні поля, на яких проаналізовано перші успіхи та помилки 500 днів із точним землеробством у СТОВ «Дружба-Нова». Учасники заходу змогли отримати повну інформацію стосовно машин, обладнання, матеріалів та послуг, побачити техніку в дії, поставити питання, які їх цікавили. У сільгосппідприємстві для проведення детального фізикота агрохімічного обстеження властивостей родючості ґрунту використовують мобільний автоматизований комплекс, обладнаний автоматичним пробовідбірником Nіetfeld 2005, бортовим комп’ютером, високоточним GPS-приймачем та спеціальним програмним забезпеченням. Застосування цієї технології дає змогу швидко відбирати ґрунтові зразки з точною прив’язкою їх у просторі і часі. Отже, одну міні-пробу відбирають за 3—5 секунд (залежно від складу ґрунту), а протягом робочого дня обстежують площу від 400—600 гектарів залежно від густини відбору.

За висновками начальника управління з питань науки та агрохімічного сервісу товариства кандидата сільськогосподарських наук Ярослава Бойка, точне землеробство дає можливість економити до 40 відсотків добрив і, відповідно, коштів на їх придбання, а також запобігає необґрунтованому використанню агрохімікатів, їх надмірному тиску на довкілля, безповоротній втраті гумусу та поживних речовин.

— Я ніколи не бачив такого розміру корпорації, — зазначив у Варві власник агроконсалтингової фірми Леонардо Менеджетки (Бразилія), -яка застосовувала б технологію точного землеробства на такому інтенсивному рівні, коли все є структурним компонентом: і різноманітність технологій, які застосовуються, і стратегічний підхід до того, як використовується точне землеробство. Це те, що я візьму із собою до Бразилії.

Вразила учасників консиліуму і впроваджена в господарстві система GPS. Нині практично на кожному транспортному засобі встановлено GPS-навігатор, який в реальному часі записує рух техніки, поточну швидкість та інші параметри. Інформація з навігаторів надходить на сервер товариства. Далі за допомогою програмного забезпечення фахівцями СТОВ виконуються її обробка та аналіз.

— Мені дуже сподобалася система моніторингу використання техніки, — зазначив спеціаліст із ґрунтознавства професор Ричард Фергусон (університет Небраска-Лінкольн, США). — Про неї багато мовлять, але я не бачив, щоб її так плідно застосовували в сільському господарстві.

Як справедливо зазначали представники далекого зарубіжжя, у світі агровиробництво здебільшого базується на менших площах із залученням невеликої кількості найманих працівників. Тому досвід «Дружби-Нової» є для них унікальним для вивчення і спостереження.

Із цікавістю учасники консиліуму прослухали доповіді «Системний підхід і технології No-Tіll» спеціаліста з агротехнологій Пола Йаса (університет Небраска-Лінкольн, США), «Сенсорні технології і перспективи точного землеробства» професора університету МакГіл (Канада) В’ячеслава Адамчука, «No-Tіll по-українськи» заступника генерального директора СТОВ «Дружба-Нова» Миколи Остаха та багатьох інших.

Під час заходу гості Варви ознайомилися з використанням сучасної метеостанції та електронних датчиків для відстежування погодних умов на полях, технологією застосування дистанційного зондування (ДЗЗ) листкової поверхні рослин, визначення біомаси та інтенсивності забарвлення рослин у поєднанні з ґрунтовою та рослинною діагностикою для встановлення оптимальних доз азоту для проведення підживлення кукурудзи і пшениці озимої. Учасникам консиліуму було продемонстровано технології моніторингу врожайності, диференційного внесення мінеральних добрив тощо.

Науковці та практики дискутували, переконували, викладали свої аргументи. Усе це, як зазначив генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова» Сергій Гайдай, принесе взаємну користь. Бо для управління успішними вітчизняними підприємствами аграріям необхідні інноваційні технології, які базуються на збільшенні обсягів економічно обґрунтованого врожаю, оптимізації виробничих затрат, відтворенні родючості ґрунту та вдосконаленні професійного рівня працівників.

 

Чернігівська область.

Фото автора.

У сучасній вимірювальній агрохімічній лабораторії господарства.

(Зліва направо) генеральний директор СТОВ «Дружба-Нова» Сергій Гайдай, заступник голови облдержадміністрації Олександр Шанойло, голова Варвинської райради Володимир Петренко, голова Варвинської райдержадміністрації Петро Бакуменко, заступник генерального директора СТОВ «Дружба-Нова» Микола Гайдай діляться думками під час консиліуму.