— Що вигідніше іноземним компаніям — заплатити немалі гроші за придбання землі чи, особливо не витрачаючись, експлуатувати її і примножувати свої капітали? — з таким запитанням голова Комітету Верховної Ради з питань агрополітики та земельних відносин Григорій Калетнік звернувся до учасників «круглого столу» на тему: «Земельна реформа в Україні — на часі». Його проведення ініціювали Вінницькі обласна рада та обласна державна адміністрація. До участі в розмові запросили депутатів облради, сільських голів, керівників сільгосппідприємств, представників державних структур, безпосередньо зайнятих у вирішенні питань земельних відносин. На жаль, чинне законодавство в земельній сфері не забезпечує умов для поліпшення життя селян. Не гарантує воно продовольчої безпеки держави. На цьому особливо наголошували промовці. За їхніми словами, від гарного врожаю власники паїв не мають жодного зиску. Так само, як і територіальна громада. Багатіють інші, ті, хто орендує землю. Більшість таких структур на Вінниччині мають безпосередній зв’язок з іноземними компаніями. Ось куди йдуть грошики з вінницької землі. Хіба така ситуація лише на Вінниччині? Земельна реформа, як зазначено в темі розмови, справді на часі.

«За таких умов іноземці раді б тисячу років господарювати»

— Продовжуючи мораторій, ми обманюємо самих себе, обманюємо тих сім мільйонів власників земельних паїв (приблизно стільки їх нараховується нині в державі), — каже Григорій Калетнік. — Мораторій вигідний насамперед не селянам, а тим іноземним компаніям, для яких у нашій державі створено такі вигідні умови, яких немає в жодній іншій країні.

— Фіксований сільськогосподарський податок на землю у нас становить, не повірите, від п’яти до десяти гривень за гектар, — уточнює депутат Вінницької облради, керівник сільгосппідприємства з Тростянецького району Юрій Гнатюк. — І це за гектар родючої ріллі, з якого на буряках можна отримати до двох тисяч доларів прибутку. За вмілого господарювання, звичайно. Мені, молодому керівнику, не зрозуміло, чому ніхто не порушує питання про збільшення розміру цього виду податку. Я підрахував: якби ставку підняти до двохсот гривень за гектар орендованої землі, то тільки в нашій області додатково мали б у бюджет 200 мільйонів гривень. Поки що ці кошти потрапляють у кишені тих, хто використовує землю. Тим часом деякі структури вже орендують понад ста тисяч гектарів сільськогосподарських земель. А в державі бідкаються, що грошей не вистачає.

Чужинцям продавати не будуть

— Після детального вивчення земельного законодавства насамперед у країнах Європи дійшли висновку, що землю можна продавати тільки нашим громадянам і фермерам, — продовжує Григорій Калетнік. — Таке само право матиме держава. Іноземцям, як приватним особам, так і компаніям, робити це буде зась. Тому всі спекуляції навколо цього треба припинити. Бо в проекті закону нема навіть шпаринки, через яку іноземці могли б пробратися до нашої землі.

За словами голови парламентського комітету, у таких країнах, як Німеччина, Франція, Чехія, так само, як у Прибалтиці, зробили обмеження на відкритий продаж землі на десять років. Тобто після запровадження в дію земельного законодавства протягом цього часу землю могла придбати тільки фізична особа й тільки громадянин цієї країни. За десять років ринок землі сформувався, і ціна стабілізувалася, згодом ринок відкрили, але ніякого ажіотажу після цього не виникало.

Скільки га в одні руки?

— Головне в ринку землі не купівля-продаж, а забезпечення виробництва продукції, продовольчої безпеки держави, — наголошує Г. Калетнік. — Під час зустрічей люди інколи нагадують про ваучерну приватизацію підприємств у 1990-х роках. Тоді переважна більшість трудівників залишилися ні з чим. Підприємства перейшли до рук спритників. Не дивно, що в декого виникає побоювання, чи не повториться те саме нині. Тому сьогодні набуває актуальності роз’яснювальна робота. Треба дати відповіді на всі запитання, що цікавлять власників паїв.

Найчастіше запитують: «Скільки гектарів можна буде купити одній людині і за якою ціною?». У Франції, на-риклад, одна людина може купити не більш як 150 гектарів землі сільськогосподарського призначення. Є країни, де ця цифра більша — 200, 300 або 500 гектарів. У нас у законопроекті прописано 1700—2100 гектарів, таку площу землі зможе придбати одна людина. До того ж передбачено декларування доходів. Треба буде пояснити, де ти взяв кошти на купівлю землі.

Вартість гектара поля фахівці оцінили від 8 до 18 тисяч гривень. Але з часом вона зростатиме. До того ж суттєво. Коштуватиме приблизно так само, як в Європі. У Франції нині за один гектар треба заплатити сім тисяч євро, у Польщі — п’ять тисяч.

— У деяких країнах земельне законодавство являє собою товсту книжку, — наголошує Г. Калетнік. — Я тримав її у руках. Там усе зібрано в одному документі. Нема посилань на додаткові підзаконні акти. Ми так само хочемо зробити своє земельне законодавство прямої дії, як Конституцію.

Чи перепаде щось громаді

Керівник територіальної громади села Росоша Липовецького району Володимир Сличук наголосив на необхідності чіткого визначення частки податку за землю, яка залишалася б безпосередньо для громади.

— Нині ситуація така, — каже Володимир Сличук, — що якщо в орендаря добра воля чи чуйне серце, він може виділити кошти на банку фарби чи листок шиферу. Але так буває нечасто. В більшості випадків вони посилаються на те, що сплачують податок, мовляв, які до них претензії?

— Ми пропонуємо такий механізм, щоб кошти від податку за землю залишалися територіальним громадам, — підтримав сільського голову Григорій Калетнік. — Щоб сільрада не ходила з простягнутою рукою: дайте на ремонт дороги, клубу чи дитсадка, а мала свої кошти.

На Вінниччині є досвід обговорення власної Концепції реформування місцевого самоврядування, пілотний проект якої запроваджено в регіоні. «Ми за таким само принципом проведемо обговорення питань, пов’язаних із земельною реформою, — наголосив голова облради Сергій Татусяк. — Для цього використаємо такі масові заходи, як збори і сходи в населених пунктах, сесії сільських і селищних рад, залучимо депутатів до роз’яснення головних моментів реформи під час зустрічей із виборцями на округах. Окрему увагу приділимо пенсіонерам, які є власниками земельних паїв».

Фото автора.

У Вінниці на засіданні «круглого столу» внесли пропозиції до проектів законів із земельних відносин голова Комітету Верховної Ради з питань агропромислового комплексу і земельних відносин Григорій Калетнік (крайній праворуч), голова Вінницької облради Сергій Татусяк та заступник голови облдержадміністрації Василь Черній.