Унаслідок конфлікту може постраждати колектив стабільно працюючого підприємства, а держава — бути втягнена в скандал міжнародного рівня
Костянтинівське казенне науково-виробниче підприємство «Кварсит» створено з руїн у буквальному значенні цього слова. Адже за парканом — зруйновані цехи колись потужного заводу «Автоскло», де працювали вісім тисяч людей. Від виробничих споруд залишилися лише биті шлакоблоки, сміття та бур’яни. На цьому тлі «Кварсит», що виріс на місці одного з цехів нині збанкрутілого підприємства, видається оазою в депресивній пустелі. Акуратна, доглянута територія, зелень і квіти, заповнена автомобільна стоянка.
Оаза в пустелі
Підприємство, про яке піде мова, без перебільшення можна назвати унікальним. Адже іншого такого виробництва немає на всьому терені СНД. Основна продукція «Кварситу» — оборонного призначення. Тут виробляють обтічники для ракет, що поставляються до Росії і звідти — замовникам в інших країнах. Товар досить специфічний, штучний і високотехнологічний. Строки поставок, параметри, якість регулюються дуже жорстко. Упродовж 13 років існування підприємства, незважаючи на державну форму власності, сама держава Україна не виділила виробництву ні копійки і не розмістила жодного замовлення. Увесь цей час казенне підприємство працює й розвивається винятково за рахунок власних коштів. Водночас вчасно виплачує зарплату робітником і розраховується з бюджетом. Середня зарплата за підсумками чотирьох місяців 2011 року становила 4463 гривні, за підсумками 2010-го — 3742 гривні. Це більш як на 40 відсотків вище, ніж у середньому в Костянтинівці, і вище середньої зарплати в області.
Однак останнім часом у контролюючих структур виник непідробний інтерес до мало не найблагополучнішого підприємства міста. Ось уже три місяці на «Кварситі» не припиняються перевірки, ініційовані Костянтинівською міжрайонною прокуратурою. Підприємство перевіряють КРУ, інспекція з праці, податкова служба, екологічна інспекція, Держпромнагляд у Донецькій області. Чим спричинена така пильна увага?
У профкомі підприємства розповіли, що приводом для численних перевірок нібито став лист депутатів міськради, адресований керівникові Державного агентства з управління корпоративними правами та майном (агентство до «Кварситу» не має жодного стосунку). Після чого керівник відомства звернувся до Костянтинівської міжрайонної прокуратури із проханням перевірити викладені факти. Депутати, стурбовані станом справ на підприємстві, на диво сором’язливі й не поспішають виступати привселюдно, мабуть, воліючи діяти не прямо, а через правоохоронні органи. Деякі служби починають перевірки за другим колом. Але й актів про наявність порушень фінансово-господарської діяльності підприємству ніхто не надав!
«Створюється враження, що всіма способами вишукується можливість знайти якесь порушення в роботі адміністрації підприємства, — йдеться в листі трудового колективу «Кварситу», відправленого до редакції. — Перевірки, що не припиняються, відволікають працівників від виконання своїх функціональних обов’язків, що призводить до морально-психологічної напруженості в колективі. Звернення до Донецької обласної прокуратури із проханням пояснити, на підставі чого відбуваються тотальні перевірки прибутково і стабільно працюючого підприємства, залишилося без відповіді. Ми відправили колективні листи про допомогу Президентові України, до Верховної Ради, Прем’єр-міністру і Генеральному прокуророві, чекаємо від них допомоги і просимо Вас про правдиве висвітлення у Вашій газеті ситуації, що склалася навколо нашого підприємства».
«Приймаємо заспокійливе — перевіряльники замучили»
Одразу на прохідний кореспондент «Голосу України» стала свідком конфліктної ситуації. Представники підприємства відмовилися пропускати на територію двох співробітників обласного КРУ, посилаючись на відсутність у ревізорів підстав для позачергової перевірки. Самі ревізори від коментарів для газети відмовилися. Так само небагатослівні були співробітники податкової служби та екологічної інспекції, які в цей день працювали на підприємстві. Згодом на прохідну приїхав помічник міжрайонного прокурора, котрий наполягав на тому, що співробітники КРУ все-таки повинні потрапити за ворота. Представники «Кварситу» послалися на положення закону про контрольно-ревізійну службу, відповідно до якого для проведення позапланової ревізії мають бути вагомі підстави — рішення суду або порушення кримінальної справи. Таких документів ревізори не мали. Помічник прокурора зажадав, щоб керівництво підприємства поїхало негайно з ним до міжрайонної прокуратури й дало пояснення. Ситуація навколо «острівця стабільності» і справді загострилася.
«Уперше колектив розбурхався, коли люди в цивільному почали зупиняти автомобілі, що виїжджають із підприємства, пред’являли посвідчення і без присутності понятих обшукували машини, — розповідає голова профкому «Кварситу» Галина Голуб. — Потім були КРУ, інспекція із праці, податкова... Люди вже на нервах, приходять до мене, плачуть. Запитують: «Що відбувається, у чому ми винуваті?». Коли вже неможливо було стримувати колектив, ми провели загальні збори працівників підприємства».
На збори було запрошено представників обласної держадміністрації, обкому профспілки, костянтинівського міського голову, секретаря і депутатів міськради, міські засоби масової інформації. Але в роботі зборів, крім ЗМІ, взяв участь лише голова Донецького обкому профспілки будівельників і промбудматериалів (у його складі перебуває профспілкова організація «Кварситу») Сергій Пономарчук, якому голова Федерації профспілок України, народний депутат України Василь Хара доручив розібратися на місці зі скаргою працівників ККНВП «Кварсит». У залі висіли гасла: «Руки геть від «Кварситу!», «Не заважайте нам працювати!», «Кварсит — не об’єкт під розбирання!», «Наші діти хочуть їсти, нас влаштовує те, що маємо!». «Просимо Вас відгородити нас від необґрунтованих нападок і дати нам спокійно працювати на благо колективу і членів наших сімей», — ідеться у зверненні до Президента України, Прем’єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, Генерального прокурора. Під документом поставили підписи всі працівники підприємства.
Працівники «Кварситу», з якими я поспілкувалася, розповіли, що за всі 13 років існування підприємства такої кількості перевірок і перевіряльників не пригадують. «В останні кілька місяців замість того, щоб розглядати якість виробів, я пишу листи й займаюся нашими шановними гостями. Я взагалі не можу працювати», — скаржиться технік-лаборант Олександр Голуб. «Приймаємо заспокійливе, тому що перевіряльники замучили. Постійно бігаємо, якісь документи даємо. У мене нині звітний період, розриваюся між роботою і ревізорами. Скільки можна?» — обурюється начальник відділу Юлія Глушко.
«Директора скривдити не дамо!»
У колективі думають, що перевірки — не що інше, як тиск на нинішнього директора Миколу Трегубова. «У нас склалося враження, що нам просто готують зміну керівника, — каже голова профкому. — Підприємство унікальне, єдине в Україні, зі своїми технологією і специфікою роботи. Микола Федорович — професіонал своєї справи, і заміни йому на даному етапі немає. Тринадцять років тому він своїми руками створив наш «Кварсит», прорахувавши й довівши доцільність відділення цього виробництва від заводу «Автоскло», що розвалювався. Зумів зібрати навколо себе колектив однодумців, перетворити підприємство в родину з усталеними добрими традиціями й активним громадським життям. Це далеко не гірший приклад керівника, і ми його скривдити не дамо».
«Коли розвалився завод «Автоскло», тих, хто бажав прийти сюди було достатньо, — згадує начальник відділу з виробництва радіотехнічних виробів Костянтин Осипов. — Але наш директор відібрав кращих із кращих фахівців. Виробництво дуже складне, точне, не має жодної рекламації. Продукція серйозна. І раптом нас хтось підозрює... Та ви займіться тими, хто не платить зарплату, в кого борги!»
«На «Кварситі» я працюю вже 11 років, — каже наладчик Віктор Колпак. — Перед цим за дев’ять років змінив 13 місць. Там, де я працював, — вже нічого немає, все закрилося або розвалилося. І я не хочу втратити це місце». Начальник науково-виробничого відділу Дмитро Поколенко розповів, що підприємство працює стабільно, тому що займається новими розробками: «Не стоїмо на місці: розробляємо нові технології, матеріали, досліджуємо їх. Директор як професіонал вникає в усі розробки. Це дуже важливо, як ми працюватимемо в майбутньому. Якщо прийде людина зі сторони — чи зможе вона вникнути в технологічний процес, унікальний на всьому терені СНД?»
«Боюся, що після таких нападок на наше підприємство постраждає соціальна сфера, — висловлює побоювання регулювальник радіоапаратури Володимир Черкасов. — Я пам’ятаю, як розвалювався завод «Авто-скло». Доходило до того, що хліб на картки видавали в заводській їдальні. Не хотілося б, щоб таке повторилося. Нині директор, колектив — всі працюють злагоджено. Руйнувати це не можна. Будемо боротися!»
Захищати працівникам є що: на підприємстві повністю виконується колективний договір, яким передбачено цілу низку соціальних благ для трудящих. Наприклад, кілька років тому за рахунок безпроцентної позики 170 працівників установили в будинках автономне опалення. Майже кожен четвертий скористався з можливості отримати позику на встановлення металопластикових вікон, що виготовляються тут-таки, на заводі. Путівками для сімейного відпочинку на море та в дитячі оздоровчі табори забезпечуються всі бажаючі. Крім того, заводчани є членами полку Українського козацтва і разом з міліцією виходять на патрулювання міських вулиць. До того ж, як у старі добрі часи, таким добровільним «дружинникам» надають, відповідно до колективного договору, три додаткові дні до відпустки.
Чи обґрунтовані побоювання працівників «Кварситу» в тому, що неспокійна обстановка навколо підприємства може позначитися на його роботі? «Не всі розуміють, що не можна ламати цикл. Зрив однієї-двох поставок до Росії — і буде великий скандал, — переконаний директор Микола Трегубов. — Наші обтічники поставляємо на завод, який виготовляє ракети. Ракетами оснащуються кораблі, призначені для Індії. Якщо не вкомплектуєш корабель ракетами — замовники виставлять штраф, і це піде на нас. Сьогодні я гарантую, що ми не зірвемо жодної поставки. Я знаю, як ми працюємо і які є заділи. Але не гарантую, що поставки буде забезпечено, якщо заберуть мою команду. Тому що ті, хто сьогодні рветься на підприємство, — вони хочуть його роздерибанити».
«Обстановка в колективі настільки напружена, що наші працівники збираються прийти на найближчу сесію міськради і прямо запитати в депутатів, які в них претензії до нашого підприємства», — каже Галина Голуб. У Костянтинівці, де після розпаду Союзу збанкрутували всі ключові підприємства, досі існує багатомільйонна заборгованість у зарплаті перед працівниками вже «мертвих» заводів. Ніхто з колишніх керівників підприємств за це не був покараний. Але ж когось збагатили ці руїни? На жаль, на запитання, куди пішли державні кошти і державне майно, чомусь правоохоронні органи не дали відповіді. На такому тлі більш ніж дивною видається пильна увага до стабільно працюючого «Кварситу». Наскільки відповідають істині деякі твердження про те, що активність перевіряльників спричинена особистим конфліктом Миколи Трегубова із кимсь із посадових осіб міста? А може, комусь не до душі принциповий і суворий директор?
У своєму зверненні до Президента України колектив «Кварситу» попросив «захистити керівника і підприємство загалом від брехливих анонімних нападок». Знайти в Костянтинівці людей, які були б незадоволені роботою підприємства, авторові цих рядків так і не вдалося. Але ж наскільки впливовими повинні бути ці невідомі громадяни, якщо за їхнім листом уже три місяці тривають перевірки! За цей час «батьки міста» так і не знайшли можливості зустрітися з колективом підприємства й поговорити про ситуацію, що виникла. У розмові з кореспондентом «Голосу України» секретар міськради зізнався, що знає людей, які підписали згаданий лист у Київ, але... «Розумієте, місто в нас маленький, і ці люди не хотіли б...» Не хотіли б чого — оприлюднити свої прізвища? Чи уникнути підозр у тому, що депутати й керівництво міськради, замість того, щоб відстоювати інтереси виборців, дбають про зовсім інші інтереси?
