На Чорноморському узбережжі Херсонщини — спалах розмноження отруйних павуків
Про свою присутність у степу й на морському узбережжі Херсонщини курортникам, селянам і туристам отруйні павуки у властивій їм агресивній манері «нагадують» постійно — без 30—40 покусаних на рік ще ніколи не обходилося. Однак нинішнього літа загроза з їхнього боку в окремих місцях різко зросла. Такої навали в останні два десятиліття жителі рибацьких і курортних сіл поблизу Чорного моря ще не бачили.
— При обстеженні низки ділянок на Чорноморському узбережжі наші ентомологи зафіксували спалах розмноження каракуртів. Якщо в найбільш відвідуваному в Голопристанському районі курортному селищі Залізний Порт їх кількість не перевищує 1—3 особин на гектар, то на берегах Ягорлицької затоки, між селами Іванівка, Рибальче, Геройське, налічується від 11 до 28 гнізд каракуртів на гектар. А в окремих місцях ми знаходимо по 2—3 гнізда на квадратний метр піщаних дюн. З таким спалахом розмноження отруйних павуків за двадцять років стикатися не доводилося, — констатує директор Чорноморського біосферного заповідника Дмитро Черняков.
Усвідомлюючи крайній ступінь загрози, керівництво заповідника підготувало спеціальну посадову інструкцію для фахівців, що відвідують природний резерват з інспекціями або для участі в міжнародних проектах. Навіть учасники, які побували тут нещодавно у рамках комплексної планової перевірки президії Національної академії наук України, були ретельно проінструктовані щодо того, як уникнути контакту з «чорною вдовою» і що робити у разі її укусу. До того ж тиражем у дві сотні екземплярів заповідник випустив окремий плакат про небезпеку каракуртів, передавши його для поширення місцевому райвідділу МінЧС України.
Особливо тривожить, що натрапити на каракуртів тепер можуть малята, що граються і засмагають на курортних пляжах. Вони охоче підбирають винесені морськими хвилями на пісок порожні черепашки рапанів, що вважаються чудовим сувеніром. Однак у цих великих мушлях із завитками знаходять притулок отруйні павуки, які сприймають їх як готові нори. Відстоюючи свій дім, вони готові вчепитися в кожного, хто їх потурбує.
— В окремі сезони на Тендровській косі Чорного моря з кожних п’яти обстежених нами мушель рапана в трьох були каракурти, — підкреслює кандидат географічних наук Дмитро Черняков. — А тим часом дитя може навіть не зрозуміти, що йому загрожує. Адже укус каракурта спочатку практично не відчувається. Тільки потім з’являється печіння й почервоніння ушкодженої ділянки шкіри, сильна інтоксикація. Якщо протягом двох годин після укусу потерпілому не нададуть кваліфікованої медичної допомоги, наслідки можуть бути непередбаченими — від курсу лікування протягом цілого місяця до смертельного випадку.
Спалахи розмноження отруйних павуків на Херсонщині відбуваються приблизно раз на десятиліття, розповідають співробітники обласної СЕС. У цей період кількість їхніх жертв, які потрапили в лікарню, може перевалювати за сотню. Але незважаючи на масу неприємних відчуттів, після такого от «поцілунку чорної вдови» виживають практично всі. Крім тих, у кого гостра алергійна реакція на органічну отруту (не тільки павуків, а навіть бджіл та ос), яка стала причиною анафілактичного шоку, а медиків з ліками поблизу не було.
Фото з архіву редакції.