Так вважають у Луганській обласній клінічній лікарні
У загальній програмі реформування охорони здоров’я Луганщини ключову роль у наданні спеціалізованої медичної допомоги відводиться обласній клінічній лікарні. Такий вибір цілком логічний. Досить сказати, що в поліклініці лікарні щорічно консультується понад 300 тис. населення міст і районів, у стаціонарах спеціалізованих підрозділів медичну допомогу одержують близько 33 тис. осіб, 17 тис. із яких оперують, а санітарна авіація щорічно здійснює майже 1 тис. екстрених вильотів. Одне слово, обласна лікарня має повне право називатися фабрикою здоров’я, яку обслуговують понад 1700 медичних працівників. Цифри вражають, однак не все так благополучно, як здається на перший погляд.
Складно, але можна
Нещодавно в області провели медико-економічний аудит, і він показав, що за багатьма напрямками медичної допомоги на певному етапі обласна клініка підмінює функції первинних центрів охорони здоров’я. Іншими словами, приймає на лікування хворих, які можуть і повинні одержувати такого роду медичну допомогу в себе вдома — у районних і міських лікарнях, а іноді в сільських амбулаторіях. Якщо врахувати, що утримання одного лікарняного ліжка в обласній клініці становить 90 тис. грн. на рік, то можна зрозуміти, як дорого коштує лікування одного хворого. До речі, у реанімаційному відділенні воно ще дорожче — 3 тис. грн. на добу. Це колосальне навантаження на обласний бюджет. Тільки за п’ять років фінансування обласної клініки збільшилося від 27 млн. грн. до 99 млн. грн. на рік. Зрозуміло, що й керівники області, і платники податків мають право запитати: а чи ефективно використовуються ці кошти?
Якщо сказати правду в очі, то Луганська обласна клінічна лікарня значно відстає від подібних медзакладів Донецької, Харківської, Дніпропетровської та інших областей країни. Якось не склалося... Тому сьогодні ставиться завдання «наздогнати паровоз», долаючи перешкоди, і вийти на новий якісний рівень медичного обслуговування. Завдання складне, але, як оптимістично вважають в області, цілком підйомне. Зрозуміло, за певних умов.
Нехай законодавці допоможуть
Сьогодні в обласній клініці налічується 1300 ліжок, найбільша частина з яких — понад 60 відсотків — належить хірургічному відділенню. 40 % ліжок займають інтенсивна терапія, реанімація тощо. Головний лікар Федір Соляник вважає, що завдяки впровадженню нових технологій число ліжок можна скоротити до 700. На його думку, майбутнє не за дорогим і довгостроковим стаціонаром, а за швидким і ефективним лікуванням. Наявні сьогодні ліжка використовуються недостатньо ефективно, й ось чому.
Зусилля лікарів, навіть у масштабах такої великої лікарні, як обласна, надто роз’єднані. Скажімо, пролікувався хворий в ортопедо-травматологічному відділенні — і його виписали за місцем проживання. Суміжне відділення, яке могло б взяти на себе реабілітацію такого хворого, зовсім не задіяно. У результаті не виключено, що хворий буде змушений повторно пройти курс лікування в області, щоб закріпити своє здоров’я. А це витратно і для самого хворого, і для бюджету лікарні. У клініці вирішили відмовитися від такої практики й протягом п’яти років на базі стаціонарного відділення організувати 15-17 спеціалізованих центрів, де хворому надаватимуть допомогу, починаючи від повного обстеження до повної реабілітації. Таке замкнуте коло надання медичної допомоги.
Правду кажучи, цей проект для клініки не новий. Три роки тому вже були спроби організувати такі центри, але тоді керівництво клініки зіштовхнулося з несподіваною перешкодою. З’ясувалося, що немає такої законодавчої бази, яка сприяла б створенню центрів. Відомчі накази не були регламентовані й погоджені із суміжними відомствами. Одне слово, такого поняття, як «медичний центр, що створюється в структурі обласної клініки», не існувало. За словами Федора Соляника, сьогодні робота в цьому напрямку триває. У профільних комітетах Верховної Ради розглядаються пропозиції з цього приводу, і є надія, що проблема буде врегульована.
Дорога техніка простоювати не має
Принаймні останні два роки дають зрозуміти, що область багато чого може... якщо може. Тільки за два роки обласна лікарня одержала таке фінансування, якого не бачила за всі разом узяті десять років. Торік, наприклад, клініка отримала медичної техніки на суму понад 30 млн. грн. Зокрема, придбано сучасний ангіограф, призначений для діагностики й лікування серця й судин. На його придбання з обласного бюджету виділено 24 мільйони гривень. По суті, клініка вже на порозі створення центру кардіохірургії та ангіології, який об’єднає відділення кардіохірургії, судинної та нейросудинної хірургії, а також низку інших підрозділів, і займатиметься однією з найважливіших проблем здоров’я населення — хворобами серця й судин. Щорічно від цієї хвороби в області помирає 26 тис. осіб, з яких 15—16 відсотків становлять люди працездатного віку. Отож ця установка дає змогу сьогодні перейти на зовсім нові види надання медичної допомоги. За чотири місяці її роботи проведено понад 500 лікувально-діагностичних маніпуляцій і процедур. Урятовано сотні життів. Керівництво клініки ставить завдання перевести центр кардіохірургії та ангіології на цілодобовий режим роботи. Техніка дорога й не повинна простоювати жодної години, обслуговуючи якнайбільше хворих — приблизно 1,5 тис. осіб на рік.
Варто зазначити, що для проведення реформування охорони здоров’я керівники області не шкодують коштів. Цього року, наприклад, на капітальний ремонт і реконструкцію структурних підрозділів, які входитимуть до складу цього центру, виділено 16 млн. грн., на придбання необхідного устаткування — 23 млн. грн. Крім того, профінансовано підготовку проектно-кошторисної документації для проведення реконструкції приміщення для центру невідкладних станів медицини катастроф. На придбання обладнання область запланувала спрямувати 50 млн. грн.
Луганщина, як відомо, — це область з добре розвиненою промисловою інфраструктурою, тому тут щорічно реєструється понад 100 тис. травм. Майже 2,5 тис. чоловік гинуть, до того ж переважно це люди молодого віку. Якщо точніше, то 90 відсотків загиблих не досягли 35 років. Сьогодні клініка повністю переглядає алгоритм надання медичної допомоги, домагаючись тісної співпраці з лікувальними закладами, які надають екстрену допомогу. Наприклад, з «невідкладною». Щоб хворих, котрі одержали травму за межами Луганська, доставляли в обласну лікарню спеціальним транспортом. Причому, розглядається варіант придбання вертольота, будівництво вертолітних майданчиків у містах і районах, звідки евакуюватимуть хворих в обласний центр. Без санітарної авіації сьогодні не обійтися.
Відповідно до статистики, яку веде головлікар обласної лікарні, приблизно 10 відсотків луганчан їдуть лікуватися до Києва та інших міст країни. У регіоні вважають, що така статистика незабаром має змінитися на користь Луганська. Принаймні сьогодні в області можуть допомогти безплатно стендувати коронарні судини 150 хворим, а це вже прорив.
Фото Вадима ЛЄСНОГО.
Барокамера для виходжування новонароджених.
Хірург відділення рентгенваскулярної (судинної) хірургії обласної лікарні Марина Мєшкова провела більш як 500 операцій із вшивання кардіостимуляторів.
У пологовому відділені обласної лікарні.
На знімку: під час операції.
