Минулого року в пасажирському поїзді Чернівці—Київ вибухнув газовий балон. Під час пожежі постраждало семеро пасажирів та двоє провідників, чоловік і дружина. Балон самовільно приніс з дому провідник поїзда.

Історія набула великого розголосу в Україні. Йшлося про кричущий факт, коли безвідповідальність провідників і начальника поїзда могла призвести до трагедії. Керівники пасажирського вагонного депо «Чернівці» звільнили з роботи за порушення умов контракту начальника поїзда та двох провідників, бо вони несумлінно виконували свої посадові обов’язки.

Вибух у поїзді став предметом кримінальної справи, яка розглядалася в суді. Провідника Петра Войчука визнали винним у порушенні посадових обов’язків та відомчих інструкцій. Його дружину заслухали лише як потерпілу, хоч вона як провідник поїзда несла відповідальність за пожежну безпеку в прийнятому вагоні. Суд дійшов висновку, що інші працівники бригади під час вибуху не порушували правил пожежної безпеки.

Яким було здивування залізничників, коли через кілька місяців голова Першотравневого районного суду Чернівців Валерій Марчук поновив на роботі звільненого начальника поїзда... І зобов’язав Львівську залізницю виплатити позивачу 27 266 гривень за час вимушеного прогулу.

Суддя посилався саме на вирок суду, що «інші не порушували правил техніки безпеки».

За логікою суду, якщо самовільно принесений провідником газовий балон спричинив пожежу, начальник поїзда, який повинен контролювати роботу своїх підопічних, не несе відповідальності.

Такі ухвали чернівецької Феміди Львівською залізницею оскаржені до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Профспілковий комітет, рада ветеранів та адміністрація Львівської залізниці звернулися до Президента України Віктора Януковича з конкретними пропозиціями з приводу стану безпеки поїздів, збереження державного майна, яким загрожують «несправедливі та незаконні дії та рішення суддів різних інстанцій Чернівецької області та міста Чернівців».

Залізничники вважають, що пункти 7 і 10 частини 1 статті 348 КПК України не відповідають основним принципам судочинства, встановлених статтею 129 Конституції України. Бо обмежують права учасників судового процесу в кримінальній справі у забезпеченні доведеності вини обвинуваченого та осіб, причетних до вчиненого злочину, яких помилково чи умисне не було виявлено на попередньому досудовому слідстві. А також спотворюють суть і значення конституційного принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

Залізничники просять Президента як гаранта Конституції ініціювати в Конституційному Суді України розгляд питання про скасування цих положень статті 348 КПК України, бо вони не відповідають Конституції України.

Торік ще одного начальника поїзда було звільнено з роботи за дрібну крадіжку державного майна. Воєнізована охорона Львівської залізниці затримала працівника, коли той намагався вивезти без належного оформлення для власних потреб 10 ковдр. Першотравневий районний суд Чернівців наклав адміністративне стягнення, яке протягом 10 днів не було оскаржене й набуло законної сили. Це стало причиною для розірвання трудового договору.

Крадій звернувся до суду з позовною заявою про поновлення на роботі. Але суд не побачив причин для її розгляду.

Тоді начальник поїзда пише заяву до апеляційного суду, щоб оскаржити адміністративне стягнення. І суддя Оксана Струбіцька майже на два місяці поновила пропущений апелянтом строк оскарження постанови суду першої інстанції. Без мотивації поважних причин скасувала постанову Першотравневого районного суду. Після чого районний суд поновляє начальника поїзда на роботі, обґрунтовуючи своє рішення постановою апеляційною суду. І це при тому, що у матеріалах суду слуги Феміди бачили пояснення злодія, де той визнає, що «взяв собі на пасіку кілька ковдр».

Це рішення теж оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

«На нашу думку, містечкове правосуддя панує і в Апеляційному суді Чернівецької області», — пишуть залізничники до Президента. Що робити залізничникам у випадках такого судочинства?

У зверненні до Президента залізничники запитують: «Чого можуть навчити молоде покоління поновлені на посадах судами такі екс-начальники поїздів? І чого чекати у майбутньому від «правосуддя по-чернівецьки»?»

Йдеться далеко не про поодинокі факти. Чинний Кодекс законів про працю не відповідає сьогоденню, а саме статті 13 Конституції України, відповідно до якої всі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Чому після скасування вищестоящими судами неправомірних рішень, за якими працівник отримав кошти за час вимушеного прогулу, він не повинен їх повернути підприємству?

Це несправедливо і негуманно по відношенню до сумлінних працівників. Щоб виникало якнайменше прецедентів містечкового правосуддя, потрібно негайно усунути цілий ряд протиріч та лазівок у законодавстві.

Львів.