Зверху — пакет, знизу — брикет

Схвалений в першому читанні пакет антикорупційних законів, остаточне затвердження якого відбулося 14 жовтня, це — головна подія тижня. Мені можуть заперечити в науково-експертному управлінні Верховної Ради, бо законопроекти ще не мали фінансово-економічної аргументації. Напевно, що проти будуть опоненти уряду, бо таки є ризики, що реалізація задуманого може стати інструментом зведення політичних рахунків або приводом для безпідставних кадрових скорочень. Однак життя цим тижнем не закінчується, тоді як результат був важливіший за сам законодавчий процес. Дієвої боротьби з корупцією вимагають і міжнародні інвестори, і, власне, українці.

А що може бути дієвіше за створення Національного антикорупційного бюро, відкриття реєстрів власності і речових прав, за моніторинг доходів і видатків чиновників усіх рангів та їхніх родин тощо!? Це вже не балачки, а серйозні наміри, які збігаються з практикою протидії корупції на європейському континенті.

Зауважу лишень, що тяжіння до радикального покращення законопроектів дає іноді зворотний ефект, чого, зрештою, не відбулося. 

Хто краще за президента Крюківського вагонобудівного заводу Володимира Приходька знає, як важливо, аби бажання збігалося з можливостями. Він мав нестримне бажання виготовляти швидкісні потяги до Євро-2012, але не дали ті, хто лобіював південнокорейські «Хюндаї». Опісля він таки поставить на рейки чудовий швидкісний потяг «Тарпан», але з обігу пасажирських швидкісних перевезень випадуть Крим, Луганська і Донецька області, чи не найкращі лінії сполучення вже будуть зайняті «Хюндаями».

Я згадав про це, бо звітного тижня презентували модернізовані на КВБЗ вагони для столичної підземки.

Проїхав: від старого вагона залишився лише кузов. Рухалися, утім, м’яко, наче колію підмінили. Відчувався вплив асинхронного тяглового приводу та електродвигуна японського виробництва. Вони заощаджують електроенергію, якщо порівнювати з 5-вагонним електропоїздом, до 40 відсотків. Отже, якщо КВБЗ вже цього місяця закриє контракт на 95 вагонів, то київська підземка щодоби матиме економію електроенергії на 14 відсотків. Але не менш важливо інше: старі вагони, які бігали підземкою 40 років, не списали, а запустили в експлуатацію з гарантією ще на 20 років. І при цьому без капітальних витрат — коштом «зелених інвестицій», виручених від продажу квот парникових викидів в атмосферу.

Дуже хочеться, щоб бажання Володимира Приходька збігалися з можливостями, бо в нього вже визріли плани постачати у столичну підземку не тільки вагони, а й новий поїзд. Той, що вже успішно пройшов випробування і готовий до серійного виробництва. Тим паче, що ті само японці не проти виділити на це діло мільярд євро.

І про не менш приємне. Поблизу села Лисича Балка Катеринопільського району на Черкащині почали видобувати буре вугілля відкритим способом. В облдержадміністрації повідомили, що вже видали перші сто тисяч тонн. 

До реанімації старих копалень у регіонах вдаються не вперше. На Харківщині, зокрема, впроваджують проекти з регазифікації та синтезу бурого вугілля за сприяння міжнародних інвесторів. Для того потрібно якісне вугілля, сучасні технології і бажання.

Що вугілля Мокрокалігірського родовища на Черкащині якісне, то це підтверджують в «Енергетичній інвестиційній компанії», яка і взялася за видобуток: зольність — 12 відсотків. Що віднайдуть сучасні технології, то можна не сумніватися: коли верхній шар можна використати для виробництва паливних брикетів, то кускове вугілля з більших глибин придатне для застосування на ТЕЦ. А що бажання є — то це підтвердили в облдержадміністрації, де вже домовилися з розробниками копальні, що ціна для області становитиме не більше 800 гривень за тонну.