Ми, учасники «круглого столу» «Екологічний Давос» — у центрі Європи», який відбувся у Рахові Закарпатської області з ініціативи газети «Голос України» та Карпатського біосферного заповідника, зібралися для того, щоб обговорити актуальні екологічні та пов’язані з ними соціально-економічні проблеми одного із найунікальніших регіонів України, яким є Рахівщина. І який, безумовно, має не тільки важливе національне, а й загальноєвропейське і світове значення. Цей край, розташований у географічному центрі Європи, наділений потужним природно-економічним та рекреаційно-туристичним потенціалом, залишається одним із найкраще збережених гірських масивів з унікальними природними рельєфом та біорізноманіттям. Тут бере початок найдовша притока Дунаю — річка Тиса, формується клімат, який має значний вплив на життя людей в Єврорегіоні. Тут розташовано шість найвищих вершин Українських Карпат, серед них і Говерла (2061 метр) — символ нашої Батьківщини. Тут зустрічається велика кількість рідкісних та ендемічних видів фауни і флори, рослинних і тваринних угруповань, унікальних екосистем.
Найбільшу цінність регіону становлять ліси, які у структурі угідь займають 75 відсотків. Чимало з них, як, скажімо, букові праліси, що закономірно занесені до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, зберегли свої первозданність і неповторність.
Переважна частина зазначених багатств перебуває на території Карпатського біосферного заповідника, який по праву визнано однією із провідних природо-
охоронних та науково-дослідних установ нашої країни, а також Європи і світу. За досягнення в роботі він тричі нагороджений європейським дипломом Ради Європи.
Крім природних скарбів, цей регіон також наділений унікальним культурно-історичним спадком, насамперед самобутніми традиціями, звичаями, обрядами, ремеслами, архітектурою, фольклором, укладом життя гуцулів.
Водночас мусимо констатувати, що, володіючи такими потужними природними багатствами, що закономірно занесені до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО, таким привабливим рекреаційно-туристичним потенціалом, внаслідок багатьох чинників і причин, які не завжди залежать від місцевого населення, його можливостей та органів місцевої влади, цей край стикається з істотними проблемами. Зокрема, внаслідок перекосів у попередні десятиріччя в економічній сфері намітилися негативні тенденції в розвитку соціальної інфраструктури. Зокрема, у спорудженні шосейних і лісових доріг, об’єктів переробки побутових відходів та очистки стоків, водо- і теплопостачання. Водночас сталися катастрофічні паводки, почався занепад традиційного полонинського господарства.
Наявний туристично-рекреаційний потенціал унаслідок відсутності інвестицій використовується недостатньо, а через це високим залишається рівень безробіття горян, соціальної бідності, необлаштованості.
Учасники «круглого столу» одностайні в тому, що край у центрі Європи, будучи унікальною місциною не лише на карті України, може вже в нинішніх умовах, за відповідної підтримки центральних та регіональних органів влади, міжнародної спільноти, стати одним із найцивілізованіших і найпривабливіших туристичних куточків нашої країни і всієї Європи. Ми переконані: існує реальна можливість для організації «Екологічного Давосу» — у центрі Європи.
У зв’язку з цим вважаємо за потрібне:
 порушити питання щодо прийняття Закону України «Про спеціальну еколого-економічну зону «Рахів» і розробки спеціальної програми розвитку та благоустрою міста Рахів як населеного пункту в географічному центрі Європи;
 передбачити реконструкцію і капітальний ремонт високогірних доріг та іншої туристично-рекреаційної інфраструктури на Чорногірському та Свидовецькому масивах Закарпаття;
 забезпечити відкриття руху пасажирського потяга за маршрутом Київ—Рахів;
 спорудити автомобільний міст через річку Тису на україно-румунському кордоні в селі Ділове;
 збудувати міжнародний навчально-дослідний виставковий центр букових пралісів та сталого розвитку Карпат у селі Кваси;
 створити належні умови для збереження та розвитку Карпатського біосферного заповідника як території, що входить до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.