Люди з обмеженими фізичними можливостями, а особливо незрячі, рідко покидають свої домівки, якщо не мають супроводу. Адже, на жаль, населені пункти ще не пристосовані для того, щоб така категорія громадян почувалася тут комфортно. Тим часом тільки в Рівному проживають 460 інвалідів першої і другої груп по зору, половина з них зовсім незрячі.
Хоч якось вирішити цю проблему намагається державна служба зайнятості Рівненщини, яка в рамках громадських робіт організувала службу супроводу для осіб із вадами зору. Тобто безробітні супроводжують незрячих у медзаклади, заклади соціальної сфери тощо, за що отримують зарплату з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
— Наша служба у відповідь на звернення активістки Тетяни Войтович уклала відповідну угоду з Учбово-виробничим підприємством Українського товариства сліпих, згідно з якою на супроводі інвалідів по зору протягом нинішнього року працюватимуть п’ятнадцять безробітних, — розповідає директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван Ткачук. — У Рівному ми створили робоче місце для диспетчера, на яке працевлаштували інваліда по зору Віктора Юсіна, виділили йому телефонний номер. Він збирає замовлення на потребу в супроводі. На нашу думку, надання такої допомоги сприятиме адаптації в сучасних умовах людей з інвалідністю, які мають певні труднощі в само-стійному пересуванні, стане для них неабиякою психологічною підтримкою.
— Наші послуги із супроводу замовляють незрячі й з інших населених пунктів Рівненщини, коли приїздять до обласного центру в справах, — розповідає диспетчер Віктор Юсін. — Ми зустрічаємо їх на вокзалі чи зупинці (це де домовимося) за прикметами чи за номером мобільного телефону.
До речі, п’ятеро волонтерів від державної служби зайнятості тільки в травні допомогли двом сотням незрячих. Після успішної апробації експерименту в обласному центрі він буде поширений на всю область, а в найближчій перспективі — у містах Дубно і Сарни.
