Голова Верховної Ради Володимир Литвин разом з парламентською делегацією відвідав з офіційним візитом Республіку Вірменія. Українські й вірменські парламентарії домовилися активізувати міжпарламентське співробітництво і взаємодію на політичному та економічному рівні, між ученими, щоб надолужити те, що було упущено в останні роки, і вийти на новий рівень взаємин.

Коментуючи підсумки візиту в інтерв’ю журналістам на озері Севан, В. Литвин назвав його плідним і конструктивним, наголосивши на потребі активізувати співпрацю в АПК, енергетиці, транспорті, гуманітарній та науковій сферах. Він запевнив, що Україна в рамках майбутнього головування в ОБСЄ працюватиме на попередження конфліктів, на зміцнення безпеки на просторах країн, які входять до цієї організації. Глава парламенту нагадав, що, за оцінками експертів, існує понад 100 заморожених конфліктів на пострадянському просторі, й проблема Нагорного Карабаху — одна з них. «Україна сприятиме тому, щоб було прийнято збалансоване рішення, виходячи з міжнародних принципів. Ми будемо об’єктивними, неупередженими, щоб було прийнято рішення, яке влаштовуватиме і Вірменію, і Азербайджан», — переконаний В. Литвин.

Оскільки і Україна, і Вірменія у 2012 році обиратимуть новий парламент, Володимир Литвин прокоментував долю нового виборчого закону. На його думку, треба відійти від постановки питання в такій площині, що після проведення виборів мають відбуватися зміни у зовнішній політиці держави. Бо кожна нова влада, зокрема й на парламентському рівні, повинна розвивати і поглиблювати ті напрями зовнішньої політики, які вже визначені.

Питання економічного співробітництва були основною темою під час зустрічі глави українського парламенту з Прем’єр-міністром Вірменії Тиграном Саркісяном. В. Литвин підкреслив, що українська сторона надає великого значення візиту глави українського уряду до Вірменії, який має відбутися найближчим часом, а також рекомендаціям і пропозиціям, виробленим під час п’ятого засідання міжурядової україно-вірменської комісії з питань економічного співробітництва. «Час для розмов вичерпано, настав час переходити до реалізації намірів», — сказав

В. Литвин. На думку української сторони, благодатними сферами для співробітництва між двома країнами насамперед є транспорт, енергетика, сільське господарство, проекти в гірничодобувній сфері, інвестування у важливі для обох держав сфери виробництва. Україна також зацікавлена в розширенні двосторонніх зв’язків з Вірменією у сфері освіти та науки. Українські вузи, вважає В. Литвин, мають значний потенціал для підготовки кваліфікованих кадрів по широкому спектру спеціальностей. Керівник українського парламенту звернувся до Прем’єр-міністра Вірменії з проханням посприяти незакриттю філії Тернопільського національного університету у Вірменії — єдиного на Південному Кавказі українського вузу.

Представник української делегації, народний депутат України Нвер Мхітарян розповів про життя вірменської діаспори в нашій країні, підкресливши, що всі вірмени почуваються в Україні комфортно і не зіштовхуються ні з якими національними проблемами. Їх хвилюють ті само питання, що й більшість українських громадян, — соціальні, освітні, культурні. Глава вірменського уряду подякував керівництву України за таку зважену політику, а також за збалансовану позицію щодо проблеми Нагірного Карабаху. У свою чергу,

В. Литвин запевнив, що під час головування України в ОБСЄ ми й надалі дотримуватимемося об’єктивної і зваженої позиції в цьому чутливому питанні.

Про те, що україно-вірменські взаємини і співробітництво повинні вийти на якісно новий рівень, ішлося й на зустрічі Голови Верховної Ради Володимира Литвина із Президентом Республіки Вірменія Сержом Саргсяном (на знімку). В. Литвин підкреслив, що домовленості, досягнуті під час недавнього офіційного візиту С. Саргсяна в Україну, що відбувся на початку липня, варто поглибити й на парламентському рівні.

Під час відвідування В. Литвином Національної академії наук вірменські вчені говорили про те, що взаємодія і контакт з Україною в науково-технічній сфері, зокрема, в механіці, інформатиці, електроніці та інших сферах традиційно були тісними. Хоча рівень співробітництва останнім часом знизився, але збереглися зв’язки на рівні інститутів, між науковцями. Нещодавно глави держав СНД ухвалили рішення про створення Фонду гуманітарних наук, формується наукова рада цього фонду, яка визначатиме проекти для академій наук країн, що входять до складу СНД. В. Литвин зазначив, що в Україні фінансування науки дотепер залишає бажати кращого — виділяється всього кілька відсотків від ВВП. «Наука повинна бути затребувана, щоб орієнтуватися на глобальну перспективу, а не на кон’юнктурний попит ринку», — сказав глава парламенту, відзначивши, що найскладніші часи українська наука вже пережила, затребувані й гуманітарні науки — економіка, історія, соціологія. Хоча якщо проаналізувати програми всіх урядів — вони начебто всі написані під копірку.

Говорячи об реформування Національної академії наук, В. Литвин поінформував вірменських колег, що є кілька підходів до реформування. Один з них — необхідно створити науково-дослідні центри на базі університетів, а за академією залишити тільки координуючі функції. Однак у такому підході, на його думку, домінує політика — всі хочуть заручатися підтримкою академії наук під час виборів. Голова Верховної Ради заявив, що він не згодний з ідеєю ліквідації НАНУ, висловивши переконання, що академія повинна бути нейтральною і виступати в ролі колективного морального авторитету. Водночас підкреслив необхідність підвищити статус університетів, що мають давню історію, традиції і наукову базу, зокрема Національний університет ім. Т. Шевченка.

Українська сторона також зацікавлена в поновленні контактів і співробітництва в атомній енергетиці, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на рівні вищої школи, у питаннях підготовки кадрів, проведення спільних досліджень у гуманітарній сфері — адже обидва наші народи пережили трагічні сторінки, непрості періоди життя. «Але не можна зосереджувати увагу на болючих точках, додавати політику, — підкреслив В. Литвин. — Повинні сказати своє вагоме слово дослідники, вчені, щоб історія не використовувалась як інструмент політичних баталій».

Культурна програма була насиченою й наступного дня офіційного візиту. Глава українського парламенту відвідав духовний центр Вірменії — Ечміадзин, на території якого знаходяться духовна семінарія, монастир і резиденція Католикоса — глави Вірменської церкви. Для вірмен Ечміадзин — священне місце, як вони кажуть — «центр тяжіння, якщо не світобудови». В Ечміадзині зберігаються мощі святих Івана Хрестителя, Стефана Первомученика, святих апостолів Фоми, Варфоломія, Андрія Первозданного та багатьох інших святих, такі святині, як частка Древа Животворящого, частка тернового вінця і спис, що проткнув Ісуса Христа. Вважається, що побувати тут зобов’язаний кожний вірмен, хоч би як далеко від батьківщини він жив, хоч би де народився.

Під час зустрічі із главою українського парламенту Каталикос Усіх Вірмен Гарегін ІІ (на знімку) висловив переконання, що традиції, які склалися впродовж століть між двома народами, будуть ще більше міцніти. Каталикос висловив подяку владі України за доброзичливе ставлення в Україні до вірменської громади й особисту подяку за підтримку і допомогу вірменській громаді в питаннях визнання геноциду вірмен. У свою чергу, Володимир Литвин акцентував увагу на ролі церкви й пастирів у духовному єднанні народів, зазначивши, що між Україною і Вірменією багато спільного в історичному, духовному та культурному плані, у тому числі й християнська релігія і традиції. «Нас зближують спільна віра, культура. Гадаю, можна говорити про спільність доль наших народів, що пережили злети й падіння», — сказав В. Литвин. Він підкреслив, що налагоджено діалог між президентами, активізується співробітництво між парламентами, набирають динаміки міжурядові контакти. Але роль духовних пасторів у єднанні народу недооцінювати також не можна, наголосив він.

Українські парламентарії мали можливість ознайомитися і з природними дивами. Озеро Севан — високогірне озеро у Вірменії, найбільше прісноводне озеро на Кавказі, в яке впадає 28 річок, розташоване на висоті 1900 метрів. Тут також все дихає старовиною: досі біля озера збереглися дві кам’яні церкви, зведені ще 874 року.

 

Київ — Єреван.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.