Тваринництво — справа прибуткова, якщо правильно нею займатися. Тому в ТОВ СГП ім. Воловікова, що в селі Горбакові Гощанського району на Рівненщині, зробили ставку на розвиток саме цієї галузі.

 

— Щоб тваринництво було рентабельним, необхідно в усьому дотримуватися технології: у догляді, годівлі, доїнні та селекції, — каже головний зоотехнік господарства Ярослава Огородник.

Процес відтворення стада в господарстві, де вона працює, уже кілька років контролюється за допомогою комп’ютерної системи управління молочним скотарством. Відтак кожна корова перебуває під пильним наглядом не тільки фахівців, а й машини. Це робиться для одержання доброго результату. А він дедалі помітніший із кожним роком. І не лише в кількості, а й у якості. Щороку корів (на їх вирощуванні базується тваринницька галузь господарства) стає більше на 300—350 голів. Нині загальна їх кількість — майже дві тисячі. Середній надій молока від корови торік становив більше 5 тисяч літрів.

Використовують у Горбакові всі сучасні технології, які з’являються в галузі тваринництва. Спільно з Львівським науково-дослідним інститутом провели на базі свого господарства біотехнологічну трансплантацію ембріонів від генетично високопродуктивних корів (донорів) менш цінним тваринам. Цей метод, який, до речі, вдався, називають інструментом селекції нового тисячоліття.

У тому, що до селекційної справи тут ставляться з особливою серйозністю, ми переконалися особисто. Нам продемонстрували роботу апарата ультразвукової діагностики для виявлення тільності корів. Перевага цього методу в тому, що він дозволяє з максимальною точністю визначити тільність корів на ранніх термінах і не допустити встановлення хибного діагнозу.

Далі йдемо подивитися на теляток.

— Ось ці — німецької гольштинської породи, — показує молоденьких телят головний зоотехнік. — А ось наша чорно-ряба. Коли вони підростуть, теличок залишимо в господарстві, а бичків реалізовуватимемо.

Багато уваги приділяють тут не лише догляду за тваринами, а й кормам. Їх заготовляють ще з травня: починаючи із зеленої маси, закінчують восени силосом з кукурудзи.

— Нині вже зібрали тисячу тонн сінажу, заготовили 800 тонн сіна зі злакових та бобових трав, 540 тонн раннього силосу з жита та суріпиці, — розповідає заступник директора із заготівлі кормових культур Віктор Шандрук. — Для заготівлі кормів використовуємо білоруську, німецьку та польську техніку.

— Співпрацюємо також із Вінницьким інститутом кормів, — додає Ярослава Огородник. — Завдяки отриманому досвіду вже налагоджена годівля корів за фізіологічними групами, відповідно до продуктивності. Аби збалансувати раціон годівлі, використовуємо кормові добавки.

Основна проблема в цьому господарстві — з реалізацією молока. Щоденно підприємство може продавати більш як 26 тонн продукції. Проте підприємства з його переробки долають свої проблеми за рахунок виробника — шляхом різкого зниження закупівельної ціни. Так, середня закупівельна ціна за літр молока базисної жирності від сільгоспвиробників нині від 2,4 до 3,2 гривні, а селянам- «одноосібникам» пропонують ще нижчу — від 1,8 до 2,2 гривні. Тому в СГП ім. Воловікова вирішили працювати безпосередньо зі споживачами, тобто реалізовувати частину надоєного на ринках, що вигідніше. Так, з кінця минулого року молоко почали продавати на рівненському ринку по 6 гривень за літр. Там його швидко розкуповують, бо продукт якісний, свіженький.

Анастасія АДАМЧУК, Олександра ЮРКОВА.

Рівненська область.

Фото Анастасії АДАМЧУК.

 

Сергій Супрунець із селекційного відділу демонструє УЗД для виявлення тільності корів.

Напувати телят для Ганни Рижук — справа приємна.